Теорія і практика регулювання валютного курсу на Україні

Рис.4.1.Сальдо інтервенцій НБУ на міжбанківському валютному ринку

Одним із негативних наслідків ін¬тервенцій вважають можливе зро¬стання інфляції. Справді, НБУ, постійно купуючи валюту на ринку, вводить в обіг додаткову кількість гро¬шей, яка за певних обставин може негативно вплинути на економіку. Аналітики та експерти постійно наго¬лошують на небезпеці таких дій і мож¬ливості сплеску інфляції, оскільки збільшення обсягу грошей в обігу відбувається багатьма каналами. Од¬ним із них є валютний ринок, на яко¬му, за інформацією Національного банку, він викупив понад 1.089 млрд, доларів, випустивши в обіг майже 6 млрд. гривень. Крім того, обсяг гро¬шової маси збільшується внаслідок скорочення нормативів обов'язкових резервів комерційних банків, які в поточному році знижувалися тричі (нині їх середній рівень становить 9%). Відтак за сім місяців грошова маса (МЗ) зросла на 18.5%, а грошо¬ва база — на 22.5%.

Збільшення обсягу грошей в обігу відбувається також через механізм рефінансування комерційних банків із боку НБУ. Банки отримують кре¬дити під заставу державних цінних паперів та авальованих векселів. І хоча цей механізм не є прямою емісією НБУ (оскільки він опосе¬редковується через операції із цінни¬ми паперами), все ж чимало екс¬пертів вважають його саме таким. Адже банки купують у Мінфіну дер¬жавні облігації, одержуючи наступ¬ного дня від Національного банку рефінансування під ці папери на ту ж суму. Загальна сума рефінансуван¬ня з початку року, за даними НБУ, становить близько 360 млн. грн., тоді як за весь 2001 р. вона дорівнювала 2.5 млрд. грн.

Утім, прямого зв'язку між валют¬ними інтервенціями та інфляцією може не бути, якщо розширення пропозиції грошей ізолювати від спе¬кулятивних фінансових операцій та створити умови для переливання грошової емісії не на валютний ри¬нок, а в реальний сектор економіки. Фактично це вже зроблено. Обме¬живши купівлю-продаж валюти ли¬ше торговим балансом і можливістю банків або тільки купувати, або тільки продавати валюту, НБУ прак¬тично ліквідував спекулятивні опе¬рації банків. Ситуація на валютному ринку ще раз засвідчує: кількість гро¬шей в обігу практично не впливає на курс гривні. Курсові коливання зумовлені здебільшого графіком ек¬спортних надходжень. Так, у січні гривня практично завжди девальвує, оскільки контракти на поточний рік тільки укладаються, й існує певна невизначеність у експортній діяль¬ності. В подальшому валютна вируч¬ка надходить більш-менш регулярно, тож курсові коливання, скориговані ще й інтервенціями НБУ, незначні. Як правило, влітку через затухання ділової активності курс гривні зрос¬тає або залишається стабільним, зно¬ву знижуючись наприкінці літа, але неістотно, оскільки чинники, пов'язані з прямою кредитною емісією для підтримки аграрного сектору економіки, вже давно не діють.

Якщо говорити про ситуацію на ва¬лютному ринку влітку поточного року, то вона загалом була доволі спокійною, за винятком кінця червня і початку серпня. Червневі події, що спричинилися до падіння курсу дола¬ра на світових ринках, на початку серпня позначилися короткочасним дефіцитом валюти на українському ринку, який мав суто психологічний та спекулятивний характер. На без¬готівковому ринку курс долара майже не знизився, хоча й спостерігалося підвищення пропозиції валюти. Ску¬повуючи ЇЇ надлишок, Національний банк утримував гривню від зростання. За цей період та за липень НБУ купив понад 466.5 млн. доларів, збільшивши свої резерви до 3.405 млрд, доларів. Банки та їхні клієнти, які інтенсивно продавали валюту в червні та липні, на початку серпня відчули її тимчасовий дефіцит.Коливання долара позначилися в основному на готівковому ринку продажу валюти. Цей сегмент тісно пов'я¬заний із тіньовим сектором і менше контролюється Національним банком. Тому він чутливіший до будь-яких змін у попиті і пропозиції на валюту. Так, коли на європейському ринку виникла тенденція до зростання кур¬су евро, населення України, яке лево¬ву частку своїх грошей все ще зберігає поза банківською системою, почало продавати долари та купувати євро. Попит на евро зріс, і цим скористали¬ся банки, щоденно підвищуючи його курс в обмінних пунктах. Майже за тиждень курс евро зрівнявся з кур¬сом долара, але така ситуація трива¬ла недовго: що б там не було, а еко¬номіка США — одна із найпотужні¬ших у світі. До речі, аналітики тоді прогнозували, що питома вага долара в обсягах торгівлі на українському міжбанківському ринку зменшувати¬меться, а евро — зростатиме, що май¬бутнє — за евро, тож необхідно відпо¬відно змінювати структуру валютних резервів НБУ. Але із часом подібні розмови стихли, оскільки не мали під собою реального підґрунтя. За екс¬порт традиційно розраховуються в до¬ларах; за обсягом торгівлі на міжбан¬ківському ринку перше місце посідає долар, потому — російський рубль і лише за ним — евро.

Після нормалізації ситуації з дола¬ром попит на нього в Україні знову зріс, і це значною мірою зумовлено тим, що сьогодні в банках кредити вигідніше брати в іноземній валюті, ніж у національній. Ставка за креди¬тами в іноземній валюті залежно від їх ризиковості коливається у межах 12— 16%. Незважаючи на те, що гривні в обігу достатньо і банки мають над¬лишкову ліквідність, кредити в національній валюті все ще дорогі: середня ставка — близько 24.5% (22— 28%), тоді як облікова ставка НБУ дорівнює 8%, а ставка рефінансуван¬ня для комерційних банків за корот¬костроковими кредитами — 9%. Стабільність гривні, що, як уже го¬ворилося, утримується впродовж двох останніх років, поряд з інши¬ми факторами сприяє розвитку еко¬номіки і спричиняє низку позитивних тенденцій. Насамперед стала передба¬чуваною динаміка валютного курсу. Це дає змогу експортерам та інозем¬ним інвесторам прогнозувати свої прибутки, що дуже важливо для вітчизняного бізнесу. Темпи доларизації економіки хоча й повільно, але знижуються. Суттєво зростають об¬сяги валютного ринку — не лише за рахунок збільшення експорту, а й то¬му, що експортери продають на рин¬ку близько 80% валютної виручки. Це свідчить про підвищення довіри до національної валюти.