Робота з програмою в режимі «Уведення початкових даних»
З метою єдиного тлумачення комерційних термінів у договірних торговельних відносинах при їх застосуванні суб’єктами госпо¬дарювання України, вийшов Указ Президента України «Про засто¬сування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 4 жовтня 1994 р. № 567/94. На виконання та роз’яснення якого Державний митний комітет своїм листом від 6 вересня 1995 р. за № 11/18-3772 «Про деякі особливості митного оформлення судно¬вих документів» упорядкував невизначені питання. Потім, наступ¬ним листом від 29 вересня 1995 р. за № 11/3-4118 «Щодо умов поставки, що використовуються залежно від способу перевезення» надав роз’яснення з основних питань застосування умов поставки товарів, згідно з умовами «Інкотермс-90», відносно формування митної вартості на товари. У ньому ж є прямі посилання на необхідність наявності документальних підтверджень даними бухгалтерського обліку щодо визначення собівартості товарів.
Базисні умови постачання товарів систематизовані в міжнарод¬них правилах з їх тлумачення в «Інкотермс-90». Усі умови постачання, що входять в «Інкотермс», можна поділити на чотири групи, починаючи з умов, за якими практично вся відповідальність переходить на покупця, і закінчується тими, за якими всі витрати та ризики несе продавець.
Перша група (Е): EXW (Ex Works) під назвою «Франко-завод» передбачає накладення обов’язків на продавця з відпуску товарів покупцю безпосередньо на своєму складі зі сплатою всіх витрат, що пов’язані з доставкою вантажу до місця призначення.
Друга умова (F) передбачає виконання обов’язків і відповідальність продавця до моменту передачі вантажу транспортним засобам, указаним покупцем. Ця група має такі різновиди.
FCA-Free Carrier («Франко-перевізник»), при якій обов’язки продавця з поставки товару вважаються виконаними, якщо вантаж, звільнений від мита на експорт, переданий перевізнику, визначеного покупцем, у зазначеному місці.
FAS-Free Alongside Ship («Франко вздовж борту судна»), тобто зазначено відвантаження товару. Умови цієї підгрупи перед¬бачають доставку продавцем вантажу (товару) до борту судна на причал чи до ліхтерів у зазначеному порту відвантаження. З цього моменту всі витрати, а також ризик утрати товару покладаються на покупця. Умова FAS вимагає, щоб покупець звільнив товар від мита на експорт, отримав експортну ліцензію та інші документи, що дозволяють експорт.
FOB-Free On Board («Франко-борт»), що значить вільний на борту судна. Продавець у цих умовах повинен доставити товар в обумовлений контрактом порт у країні експортера і розмістити його на борту судна. Ризик утрати або пошкодження товару переходить від продавця до покупця в момент перетину ним лінії релінга поручня судна. Продавець зобов’язаний отримати за свій рахунок експортну ліцензію або інший документ, що дозволяє експорт товару, і нести всі інші витрати, які необхідні для завантаження на судно. Покупець за свій рахунок забезпечує надання в обумовлений порт зафрахтованого ним судна і несе всі витрати на його фрахтування.
Третя група (С) передбачає виконання продавцем зобов’язань з постачання товару в порт призначення, зазначений покупцем. При цьому продавець не несе відповідальності за втрати і пошкодження вантажу та інші витрати. Ця група має кілька різновидів, у тому числі:
CFR-Cost and Freight («Вартість і фрахт») — це означає, що порт призначення зазначений. За цих умов продавець зобов’яза¬ний оплатити витрати і фрахт за доставку товару до обумовленого контрактом порту призначення, але не в країні імпортера, і звільнити товар від мита на експорт. Витрати на вивантаження товару з судна несе покупець. Ризик утрати чи псування товару переходить від продавця до покупця в порту відвантаження при перетині ним рейлінга судна.CIF-Cost, Insurance and Freight («Вартість, страхування і фрахт»), порт призначення зазначений. Ця умова аналогічна умові CFR, але з доповненням положення про морське страхування продавцем від ризику загибелі чи псування товару під час перевезення. Продавець укладає угоду страхування, сплачує страхову премію, а також звільняє товар від мита на експорт. Умова страхування передбачає, що вона має покрити вартість товару за контрактною вартістю плюс 10% і повинна бути відбита у валюті контракту.
CPT-Carriage Paid To («Перевезення оплачено до»), місце призначення вказане. Ця умова означає, що продавець сплачує фрахт за перевезення вантажу в зазначене місце призначення. Ризик утрати чи псування товару, а також додаткові витрати, зумовлені подіями, які відбулися після постачання товару на зберігання перевізнику, переходять від продавця покупцю.
CIP-Carriage and Insurance Paid To («Перевезення і страхування оплачені до»), місце призначення вказане. Ця умова передбачає, що продавець має зобов’язання, як і в попередньому різновиді умов третьої групи, але він повинен додатково забезпечити собі страхування вантажу від ризику загибелі чи псування товару при перевезенні. Продавець укладає угоду страхування і сплачує страхову премію, а також звільняє товар від мита на експорт.