Робота з програмою в режимі «Уведення початкових даних»
Предмет договору (контракту). У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов’язаний пос¬тавити (здійснити) іншому. Зазначаються точні найменування мар¬ки, сорту товару або кінцевий результат роботи, що виконується.
У випадку бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або контракту на переробку давальницької сировини визначається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки даваль¬ницької сировини).
Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це вказується в додатку (специфікації), який має бути невід’ємною частиною договору, про це робиться відповідна позначка в тексті контракту.
Для бартерного (товарообмінного) договору згаданий додаток (специфікація) водночас балансується в загальній вартості експорту та імпорту товарів (робіт, послуг).
У додатку до контракту на переробку давальницької сировини вказується відповідна технологічна схема такої переробки.
Тут підлягає перевірці відповідність предмета договору статут¬ній діяльності підприємства.
4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг). У цьому розділі визначаються, залежно від номенклатури, одиниця виміру, прийнята для товарів конкретного виду (у тоннах, кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість та якісні характеристики.
У тексті контракту на виконання робіт (надання послуг) нази¬ваються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання.
Також ці дані використовуються в аналітичному обліку відображення руху товарів або під час виконання робіт, послуг.
5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг).
У цьому розділі вказують вид транспорту або кілька видів транспортних засобів та базисні умови поставки (відповідно до «Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» у редакції 1990 р. — Інкотермс-90), які визначають обов’язки контр¬агентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний термін поставки товару (окремих партій товару).
У випадку укладання договору на виконання робіт (надання послуг) у цьому розділі визначаються умови та терміни виконаних робіт (послуг).
Завдяки конкретизованим у цьому розділі умовам можна легко визначити, які саме витрати та до якого моменту матимуть контрагенти. Це також стає основою для вартісного відображення ціни або загальної суми товару (робіт, послуг).
Ці дані можна також використовувати не лише в оперативному, а й у синтетичному та аналітичному обліку підприємства під час ви¬конання певної зовнішньоекономічної операції або її окремої частки.Як відправну точку для розмежування витрат за міжнародним економічним контрактом використовують базисні умови постачання. В угодах купівлі-продажу значне місце посідає обговорення транспортних питань, страхування, експедиторської діяльності, сплати мита, зборів тощо. На сьогодні міжнародна торго¬вельна практика виробила різноманітні типи базисних умов пос¬тачання товарів, які так чи інакше враховують ці чинники.
Слід згадати статтю 1134 Французького цивільного кодексу (ко¬дексу Наполеона): «Договір, належним чином укладений, є законом для тих, хто його уклав». Регламентація торговельних відносин почалась давно. Вона започаткувала сучасні Уніфіковані правила та звичаї, які тепер публікує Міжнародна торговельна палата. А її публі¬кації набувають статусу законодавчих актів і в Україні, шляхом прийняття Указів Президента України, інших нормативних документів.
Наприклад, Міжнародні правила по тлумаченню термінів «Інкотермс». Перші правила були підготовлені Міжнародною торговельною палатою в 1953 р. У наш час Правила № 460 від 1 вересня 1990 р., загальновживана назва «Інкотермс-90». Приблизно кожні 10 років подібні правила вдосконалюються Міжнародною торговельною палатою. Уже є «Інкотермс-2000».