Конституційні засади банківського права України

Розглядаючи роль і значення конституційних принципів для розвитку банківського права, важливо уявити їх реальну цінність. Вони дають можливість взаємоузгоджувати елементи банківської структури через механізм правового регулювання. Ще в Законі Української РСР від 3 серпня 1990 р. “Про економічну самостійність Української РСР” визначалось, шо “держава на своїй території самостійно організовує банківську справу і грошовий обіг”.

У Конституції України (ст. 99) закріплено, шо “забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави-Національного банку України”. Текстуально порівнюючи ці принципи, можна помітити, що конституційний рівень формулювання принципу відображає вже більш важливий для держави і суспільства орієнтир розвитку банківської системи та її зв'язок з національною грошовою системою.Таким чином, поняттям конституційного принципу охоплюються загальнофінансові та специфічно-юридичні засади організації функціонування банківської системи в Україні. Тому можна стверджувати, що конституційні принципи банківського права мають самостійне значення і виступають не тільки як ідеї, вимоги, що висуваються в Основному Законі до банківського права як системи, а й мають регулятивне значення, оскільки стимулюють процес банківського правоутворення. Тому доцільно сформулювати поняття “конституційний принцип банківського права”.

Під конституційними принципами (засадами) банківського права слід розуміти закріплені прямо (текстуальне) або опосередковано в Конституції України відправні ідеї існування банківської системи, які відображають найважливіші риси грошово-кредитної сфери, монетарної функції держави і вирізняються універсальністю, вищою імперативністю і загальносуспільним значенням у сфері правового регулювання банківсько-кредитних відносин.

Конституційні принципи: загальносоціальні та спеціально-юридичні

Як можна класифікувати конституційні принципи банківського права? Провести консолідацію принципів за певними ознаками — це означає з наукових позицій показати зміст банківського права. Конституційні принципи з наукового погляду поділяються на загальносоціальні (загальні для всіх без винятку галузей права) і спеціально-юридичні (мають значення для окремих галузей права). Не потрібно забувати, що принципи спрямовують функціонування правового банківського механізму, який забезпечує обслуговування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків, обіг національної валюти, платежі та розрахунки.

Регулюючі принципи банківського права

Конституційні принципи є необхідною об'єктивною основою для формування безпосередньо регулюючих принципів банківського права у вигляді принципів-відносин. Наприклад, конституційний принцип верховенства Національного банку України у банківсько-кредитній структурі означає, що його відносини з комерційними банками складаються, виходячи з соціально-економічної дійсності, коли об'єктивне право комерційних банків, закріплене у конституційно-правових актах, реалізується залежно від реальної політики Національного банку щодо регулювання випуску банкнот, видачі ліцензій на здійснення банківських операцій тощо.

Відповідно до конституційних принципів досить легко у банківській діяльності виявити відносини, які за певними ознаками потрібно поділяти на: публічні та приватні, матеріальні та процесуальні, регулятивні та охоронні тощо. Вони визначаються характером норм банківського права, яке тісно примикає до цивільного, фінансового, адміністративного та інших галузей правових систем. Ці галузі права теж мають свої спеціально-юридичні принципи, які обумовлюють зміст і спрямованість нормативних систем, регулюючи суспільні відносини шляхом прямого, безпосереднього впливу. Але саме інтегруюча роль конституційних принципів дає змогу встановлювати структурні зв'язки предмета, методу, механізму правового регулювання банківської діяльності, визначати процес банківського правотворення, правореалізації і правоохорони.

Кооституційні принципи дають підстави розглядати бенківське право як галузь права, а не тільки як галузь законодавства, саме за чіткими ознаками самостійного предмета правового регулювання, системи, структури, форми існування і реалізації, за наявних методів і способів регулювання тощо.

Взагалі потрібно зазначити і пам'ятати, що конституційні принципи банківського права виконують складну і дуже необхідну функцію — поєднання суспільних (державних) і особистих інтересів. Правове регулювання банківської системи як у минулому, так і нині грунтується на важливих загальноправових принципах — диспозитивності і імперативності банківських відносин. Це визначає метод регулювання, предмет правової галузі, форми зв'язків між різними суб'єктами правових відносин — юридичними і фізичними особами. Зазначені загальноправові принципи знайшли своє відображення у конституційних принципах банківського права. Це слід розуміти так, що банківська діяльність охоплює практично всі відносини з грошовим обігом, перетворенням грошей на товар та послуги, забезпеченням мобілізації грошових доходів і заощаджень та перетворення їх на капітал та в багатьох інших сферах грошового і кредитного ринків.Конституційні принципи містять змістовну сторону банківського права, і тому його специфічні закономірності дістають відображення в юридичних принципах. Звичайно, у подальшому ці принципи деталізуються у банківському законодавстві. При цьому важливо усвідомлювати, що першоджерелом будь-якого правового явища у банківській сфері є конституційні принципи, які стосуються різних сторін організації і функціонування банківської системи і банківської справи. Юридична наука вивчає і вдосконалює їх, а законодавець — Верховна Рада України — своєю волею відображає існуючі в суспільному житті закономірності через конституційні принципи у вигляді нових понять та норм у конституційному праві. Саме такою є реальна картина ролі і місця конституційних принципів у банківському праві, що є своєрідним засобом досягнення мети правового регулювання банківської діяльності.