Зворотний зв'язок

Конституційні засади банківського права України

При цьому держава створює всі умови для здійснення кожним громадянином повного статусу своєї власності: права володіти, користуватися і розпоряджатися власністю, що належить йому. Конституційний принцип реальних можливостей громадян України підтверджується тим, що громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону (частина третя ст. 41 Конституції України). Гарантії забезпечення права власності набули конституційного закріплення у такому важливому принципі, як визнання того, що “право приватної власності є непорушним”. Це створює надійний правовий захист усіх форм приватної власності, серед яких банківський капітал належить до найбільш ризикових сфер існування власності, до якої легко застосувати банкрутство або примусове відчуження за умов реальної кризи у суспільстві.

2. Гарантії права власностіДля запобігання будь-яким посяганням на банківський капітал з боку заінтересованих суб'єктів кредитно-фінансової сфери у частині п'ятій ст. 41 Конституції України передбачено як важливий принцип, що “примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості”. До таких випадків належить вилучення майна у власника за рішенням суду при: зверненні стягнення на майно за зобов'язаннями власника; відчуженні майна, яке за законом не може належати громадянам; відчуження нерухомості, що належить банківській установі у зв'язку з вилученням земельної ділянки для суспільних потреб; викупі пам'яток історії та культури, які безпосередньо утримуються власником. Конституційним принципом визначається, що вилучення (реквізиція) майна в інтересах суспільства в умовах воєнного чи надзвичайного стану, зокрема у випадках стихійного лиха, аварій, епідемій, епізо-отій, може здійснюватись тільки з подальшою повною виплатою власникові вартості майна.

3. Право на підприємницьку діяльність

Загальним конституційним принципом, який безпосередньо стосується банківської діяльності, є встановлене частиною першою ст. 42 Конституції України право кожного громадянина на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Це право дає можливість громадянам вільно використовувати майнові права щодо власності, яка знаходиться у володінні і може становити банківський капітал, бути предметом застави у кредитних відносинах, позичатись під відсотки тощо. При цьому держава, як визначає конституційний принцип у частині третій ст. 42 Основного Закону України, забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності.

У банківській сфері особливо важливою є конституційна заборона за таких умов: не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку; неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Такі випадки держава визнає протиправними, коли йдеться про обмеження у реєстрації банківських та кредитних установ, які створюються відповідно до законодавства України, або відмову у ліцензуванні банківських операцій тощо. У цьому знаходить відображення гарантований Основним Законом України такий важливий для економіки вид підприємницької діяльності, як здійснення на законних підставах банківських угод і договорів з юридичними та фізичними особами.

Проведення грошових та інших фінансових операцій у банківській сфері неможливе без дотримання імперативного конституційного принципу, який визначає обов'язковість сплати податків. Ст. 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

4. Оподаткування банківської діяльності

У чому полягає мета зазначеного принципу? Він дає змогу забезпечити прозорість та підконтрольність усіх банківських операцій та банківської діяльності в цілому, оскільки податки є засобом застосування обов'язкових платежів для будь-яких підприємницьких правовідносин при формуванні Державного та місцевих бюджетів.

Банківська діяльність як вид підприємницької діяльності підлягає обов'язковому оподаткуванню, оскільки її метою є отримання прибутку із обігу фінансових ресурсів як власних, так і залучених. Це передбачає облік собівартості та ведення рахунків за визначеними правилами. Для розуміння цього питання слід мати на увазі, що сплата податків з будь-яких банківських операцій та послуг обумовлена залученням до цієї підприємницької діяльності фінансових ресурсів інших суб'єктів. З цією метою держава встановлює жорсткі економічні нормативи, які забезпечують як інтереси конкретних суб'єктів, так і всієї банківської системи і держави в цілому. Цим пояснюється особливість застосування конституційного принципу, що закріпив обов'язкове виконання податкових зобов'язань перед державою, коли передусім мають забезпечуватись публічні інтереси, а вже потім досягатись баланс приватних інтересів.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат