Проблеми експансії іноземного банківського капіталу в Україну

План

Вступ

Досвід Польщі

Україна

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Останнім часом в банківській сфері України досить часто обговорюється питання щодо відкриття філій іноземних банків. Захист національної банківської системи від поглинання зарубіжним капіталом є основною проблемою. Зміни в банківському бізнесі, що саме й спричинили появу проблеми, значною мірою пов’язані із структурними зрушеннями в розвитку світової економіки, яка до 90-х років переважно обмежувалась міжнародною торгівлею. Однак загальносвітові процеси економічної глобалізації та інтернаціоналізації господарського життя зумовили широкомасштабну експансію іноземного банківського капіталу на нові ринки.

Слід зазначити, що в умовах глобальної інтеграції банківської системи у світовий фінансовий ринок розвинуті країни шукають можливості для ефективного розміщення капіталів, а країни з трансформаційною економікою потребують капіталів для розвитку. Дефіцит капіталу внаслідок недостатніх внутрішніх накопичень є значним. Щорічні потреби країн з трансформаційною економікою складають 200-300 млрд. дол. США. Лише Україна для забезпечення своїх першочергових потреб розвитку потребує 40-50 млрд. дол. США іноземних капіталів. Світові заощадження здатні задовольнити ці потреби

Підкорення іноземними банками Центральної та Східної Європи є яскравим прикладом успішної експансії. Наприклад, тільки у Чехії частка банківських активів, підконтрольних іноземному капіталу, в 1993 – 2000 рр. збільшилася з 4% до 95%. Якщо частка філій іноземних банків на ринку Угорщини у 1993 р. складала лише 22%, то у 2000 р. – 71% сумарних банківських активів (а якщо взяти до уваги також обсяги транскордонного кредитування, то цей показник буде ще більшим – 78%) та 63% залучених депозитів належало філіям іноземних банків.

Проблеми капіталізації є досить актуальними для зарубіжних і вітчизняних науковців. У зарубіжній науковій літературі цю проблему висвітлено у працях Р. Брейлі, Є. Брігхема, С. Майєрса, П. Роуза, І. В. Ларіонової, А. М. Закріпова, В. В. Горєлова та ін. Значний внесок у розв’язання цієї проблеми зробили вітчизняні науковці, такі як: А. Барановський, В. В. Салтинський, С. М. Козьменко, А. М. Мороз, М. В. Савлу та ін.

Беручи до уваги той факт, що в Україні розглядається питання щодо лібералізації доступу іноземних банків на фінансовий ринок України у світлі майбутнього членства у Світовій організації торгівлі (СОТ) та Європейському Союзі, необхідно проаналізувати досвід інших країн, у яких спостерігається високий рівень присутності іноземного капіталу.

Досвід Польщі

Найбільш наближеною країною за економічними параметрами є Польща, яка вже є членом ЄС та має з Україною досить тісні економічні зв’язки, крім того польська банківська система вже давно працює з філіями іноземних банків, тому можна розглянути плюси та мінуси перебування іноземних філій в польській національній економіці.

Поглянемо що відбувалося в польській банківській системі, коли розпочалася експансія зарубіжного капіталу:

• спостерігається динамічний розвиток іноземної банківської системи у Польщі, яка витісняє польську банківську систему з більш прибуткових операцій, а частка їх капіталу в сукупності капіталів польських банків досягнула на 30 червня 1996 р. 27,62 %;