Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ «Київська взуттєва фабрика

Комерційна компенсація передбачає взаємну поставку товарів за однакову вартість. При такій операції кожний партнер (країна) одночасно виступає як продавець і покупець і виставляє рахунок за свої поставки у грошовій формі. Умови початкової і зустрічних поставок містяться в одному контракті. В ньому ж може бути передбачено взаємне задоволення інтересів партнерів в будь-якій іншій формі, наприклад, часткова оплата початкової поставки чи інше.

Принципова відмінність операцій комерційної компенсації полягає в розрахунках партнерів за свої поставки у грошовій формі та в тому, що експортер може передати свої зобов'язання із зустрічного імпорту третій стороні.

При підготовці до здійснення компенсаційної операції експортно-імпортна фірма країни А направляє своєму контрагенту в країні Б список товарів, що вона хотіла б закупити, їх кількість і ціну та список товарів, які вона пропонує для компенсації. Після погоджень формуються два остаточні списки товарів, які є невід'ємною частиною компенсаційної угоди. Компенсаційні угоди часто укладають при будівництві великих об'єктів. В цьому випадку країна отримує від іноземних банків довготермінові кредити, які в майбутньому погашаються за рахунок експорту частини продукції, виготовленої на споруджених об'єктах.

Найпоширенішою формою зустрічної торгівлі є зустрічні закупки. Вони означають зобов'язання експортера закупити чи забезпечити закупівлю третьою стороною товарів на певну суму в країні імпортера. Імпортер виставляє закупівлю експортером товару в його країні обов'язковою умовою контракту. При цьому товари можуть і не належати до предмета угоди, і дуже часто під час переговорів експортер не знає, які товари може запропонувати йому імпортер. При такій операції імпортер частину валюти залишає у своїй країні, що йому вигідно.

Обсяг зустрічних закупок від загальної суми фіксується в контракті. В контракті записується, що експортер протягом певного періоду з дати підписання контракту підпише контракти з контрагентами з країни-імпортера на закупівлю товарів, не вказуючи яких, на обумовлену суму.

При авансованих закупках сторона, зацікавлена в продажу своїх товарів партнеру, спочатку закуповує у нього якісь товари, після чого поставляє на цю суму свої товари. Набір товарів може бути довільним.

Суть угоди типу "оффсет" полягає в тому, що експортуюча країна погоджується закупити від країни-імпортера товари в залік експортної поставки. Такі угоди укладаються між країнами при купівлі-продажу дорогих товарів (військової техніки і т.д.) з "джентльменськими угодами" і не вимагають юридичного оформлення.

Змістом угоди типу "світч" є передача експортером своїх зобов'язань із зустрічної торгівлі третій стороні, як правило, спеціалізованій торговій фірмі. Такі операції застосовуються в поєднанні з іншими операціями зустрічної торгівлі (крім бартерної), оскільки вони не є самостійною формою торгівлі.

В розглянутих вище комерційних операціях немає жодного виробничого чи технологічного зв'язку між товарами. Для продажу чи обміну надходять готові товари.

На відміну від попередніх, операції в рамках промислового співробітництва (співробітництво на компенсаційній основі, виробнича кооперація) пов'язані з виробничою сферою і передбачають особливий вид зустрічних поставок.

Угоди про співробітництво на компенсаційній основі передбачають поставку іноземним партнерам на умовах кредиту комплектного обладнання та інжинірингових послуг з наступним його погашенням за рахунок виторгу від зустрічної поставки виробленої на цьому обладнанні продукції.Недоліком такої угоди для експортера є довготривалий термін вилучення з обігу коштів, що обумовлене великою тривалістю здійснення проекту.

Найтриваліші стійкі зв'язки між торговими партнерами, при яких торгівля виступає частиною промислового співробітництва, забезпечує виробниче кооперування. Найпоширенішими його видами є: підрядне кооперування, договірна спеціалізація, спільне виробництво.

При підрядному кооперуванні одна із сторін (замовник) доручає іншій (виконавцю) виконання певної роботи відповідно до обумовлених вимог (обсяг, термін, ціна тощо). За необхідності замовник може передавати підряднику технологію, креслення і специфікації, обладнання і матеріали.