Наш космічний дім - Земля
Наш космічний дім - Земля
На знімках, зроблених з великих висот, добре видно й особливості глибинної будови Землі. Крізь шари сип¬ких покладів ніби просвічує будова більш глибоких гори¬зонтів земної кори. Такі знімки містять принципово нову інформацію, що сприяє виявленню нових покладів ко¬рисних копалин. За допомогою цих знімків можна ви¬вчати й закономірності великомасштабних геологічних процесів.
Так, наприклад, була виявлена велика кількість кільцевих структур з поперечником від сотень метрів до 700 км. Особливо вони поширені на щитах стародавніх платформ. Можна припустити, що великі кільцеві струк¬тури - це найдавніші розломи, що виникли на найбільш ранніх стадіях розвитку земної кори, своєрідні душники, які з'єднують поверхню Землі з підошвою літосфери, де в основному акумулюється внутрішня енергія нашої планети.
Не доводиться сумніватися в тому, що для подальшо¬го вивчення Землі знадобиться поєднання наземних і космічних методів дослідження.
Дещо забігаючи наперед, зазначимо, що у вивченні Землі й інших планет Сонячної системи наука йшла протилежними шляхами. Землю ми вивчали спочатку безпосередньо «зблизька», а потім перейшли до її ди¬станційних досліджень за допомогою космічних апара¬тів. Планети ж, навпаки, спочатку вивчались дистанцій¬ними астрономічними методами, а останніми роками завдяки розвитку космічної техніки з'явилася можли¬вість їх безпосереднього вивчення.
І в тому і в іншому випадку застосування нового способу дослідження дало можливість здобути надзви¬чайно цінну додаткову інформацію, розширило уявлення про ці небесні тіла.
Людина і природа. Взаємозалежність властивостей організму людини й тварин і навколишнього середовища захисники релігії пояснюють наявністю доцільного «бо¬жественного плану», божественною гармонією всього існуючого. Насправді ж спостережувана нами узгодже¬ність властивостей природи і життя цілком може бути пояснена без допомоги надприродних сил. Ця узгодже¬ність - результат тривалої взаємодії різноманітних про¬цесів, що відбуваються у неживій природі і живих орга¬нізмах.
Людина - частка природи, її породження. Як розум¬на істота вона формувалася протягом багатьох поколінь, у певних зовнішніх умовах. У цих умовах відбувалася й розвивалася і її практична діяльність.
Що ж являють собою фізичні умови, які людство ді¬стало «у спадок» від природи? Ці умови добре відомі, та все ж коротко нагадаємо їх.
Наш космічний дім - Земля - третя за відстанню від Сонця планета Сонячної системи. Вона рухається по майже круговій орбіті довкола денного світила на серед¬ній відстані близько 150 млн. км від нього. Земля - ве¬летенське кулясте тіло поперечником близько 12800 км і масою близько 6 • 1024 кг. Завдяки тяжінню Земля
утримує довкола себе атмосферну оболонку, що сягає у висоту близько 1000 км і поступово переходить у без¬повітряний космічний простір.
До складу атмосфери входить близько 21 % кисню, життєво необхідного для людини і тварин. Ця кількість кисню підтримується в результаті процесу фотосинтезу, що відбувається під дією сонячного світла в зеленому листку рослин і водоростях, а також завдяки життєдіяль¬ності деяких видів бактерій і мікробів.
В атмосфері Землі є шар озону, який відіграє надзви¬чайно важливу роль для всього живого, оскільки він затримує згубне для життя ультрафіолетове випромінення Сонця.
Атмосфера відіграє істотну роль і в підтриманні теплового балансу планети, бо поглинає значну частину випромінювання Землі, не даючи йому виходити в ко¬смічний простір.
Надзвичайно важливе значення для існування життя на Землі має й гідросфера - водна оболонка нашої пла¬нети. Вода входить до складу живої клітини, живої речовини. Саме у водному середовищі відбуваються ті біохімічні реакції, які становлять сутність життя.