Чи існують «надцивілізації»
Останнім часом у зв'язку з проблемою позаземних цивілізацій дістали досить вели¬кого поширення своєрідні білянаукові міфи, у тому числі міф про могутню позаземну надцивілізацію, яка начебто свідомо занесла життя на нашу планету і про¬довжує спостерігати за вами чи йавіть незримо керувати ходом розвитку людства.
Певним поштовхом до появи й поширення подібних білянаукових міфів е прагнення деяких людей, іноді неусвідомлене, шукати і знаходити в будь-якому нероз¬в'язаному питанні щось таємниче і сенсаційне.
Людина релігійна схильна бачити в ньому прояв ви¬щих, «потойбічних» сил. Матеріаліст же, зіткнувшись а таємничим, навпаки, починав активно шукати його при¬родні причини. Зіткнення з загадковими явищами завж¬ди було стимулом до подальшого прогресу науки, до досліджень, що генерують нове знання.
Коли ж підійти до виникнення білянаукових міфів із соціальної точки зору, то у кінцевому підсумку в їх основі лежить одвічна надія деяких людей, що не вміють мислити з наукових позицій на розв'язання проблем, які хвилюють у даний момент людство, без їх власної практичної участі, якимось чудесним чином.
Відштовхуючись від цілком допустимої гіпотези про можливість існування розумного життя на інших ко¬смічних світах і користуючись тим, що сучасна наука якихось конкретних відомостей про позаземні цивіліза¬ції не має, деякі послідовники ідеї надцивілізацій і їхнього впливу на земне життя розвивають нічим не обгрунтовані уявлення про необмежену могутність іно¬планетян, про їх безмежні можливості тощо, тобто фактично приписують їм статус надприродних сил.
«Звичайно, можуть знайтися такі «радикально ми¬слячі» уми, - писав С. Шкловський,— які саме виник¬нення життя на Землі і як підсумок його еволюції — появу розумного життя на ній — спробують пояснити свідомим втручанням позаземних розумних факторів. Розвиваючи подібні «ідеї» далі, неважко взагалі «пояснити» всю спостережувану картину світу дією «надрозумного» космічного фактора. Конкретним науковим запереченням проти такої суто релігійної концепції є хоч би уся 3-мільярдирічна історія еволюції життя на Землі, обумовлена іманентними причинами, які пізнані наукою (дарвінівський природний добір і мутації). Як і раніше, релігійні "уявлення в .наші дні вступають у непримириму суперечність з наукою.».
Таким чином, сучасна білянаукова міфотворчість виростає в результаті фантастичного «роздування» де-яких даних природознавства. Формально міф про над-цивілізації — не релігія, але в його основі — невтримний і безвідповідальний відліт фантазії від реальної дійс¬ності, від існуючого наукового знання. І хоча ситуації і об'єкти, які ця фантазія конструює, оголошуються повністю матеріальними, такими, що не мають ніяких ознак надприродного, по суті вони наділяються саме надприродними властивостями.
Методичні міркування. Мабуть, немає іншої пробле¬ми в сучасному природознавстві, яка такою мірою при¬вертала б увагу учнів, як проблема позаземних цивілі¬зацій. У цьому немає нічого поганого — захоплення будь-якою галуззю науки можна тільки вітати. Але це захоплення повинне «живитися» суто науковими дани¬ми. Зрозуміло, учні можуть проявляти інтерес і до науково-фантастичних творів, присвячених проблемі «космічних братів по розуму». Однак при цьому вони повинні вміти відділяти наукове від фантастичного.
На жаль, на практиці цей принцип реалізується далеко не завжди. Нерідко учні складають думку про ті чи інші аспекти проблеми життя і розуму у Всесвіті не на основі наукових даних, а під впливом сенсаційних повідомлень, які хоч зовні, можливо, й привабливі, але
насправді не мають під собою абсолютно ніякого науко¬вого грунту. Особлива небезпека полягає в тому, що, вкорінюючись у свідомості молодої людини, такі помил¬кові уявлення здатні деформувати її світогляд у бік релігії.
Але, можливо, ідея про інопланетні надцивілізації та могутніх космічних пришельців — лише красива фан¬тазія, покликана пробудити інтерес до сучасної науки, особливо в молоді? Може, не треба «вбивати мрію»? Чи не станеться так, що молода людина, взнавши суху й зовсім не романтичну правду, назавжди одвернеться від науки і взагалі втратить бажання прислухатися до її голосу? А захопившись наукою, вона з часом розбе¬реться в тому, що правда, а що вигадка.
Проте з такою точкою зору не можна погодитися. Перекручення наукової істини з метою загравання, заради сумнівної надії привернути таким чином увагу до науки ні до чого доброго привести не може.