АСТРОНОМІЧНА НАУКА І ПЕРЕДБАЧЕННЯ. БОРОТЬБА ЗА НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД
Одна з головних вимог до будь-якої наукової теорії полягає в тому, що теорія повинна пе¬редбачати раніше невідомі факти і явища. Здатність теорії передбачати є водночас і критерієм її істинності, її відповідності закономірностям реального світу.
В астрономії теоретичні передбачення перевіряються спостереженнями. Блискучим прикладом наукового пе¬редбачення в галузі вивчення Всесвіту, передбачення, що грунтується на знанні законів руху планет і закону всесвітнього тяжіння, стало відкриття планети Нептун.
Коментуючи цю видатну подію в історії природознав¬ства, Ф. Енгельс писав, що система світу Коперника тривалий час залишалася гіпотезою, досить переконли¬вою, але все ж гіпотезою. Однак після відкриття Непту¬на справедливість цієї гіпотези можна вважати оста¬точно доведеною.
Методичні міркування. У зв'язку з відкриттям Непту¬на, зробленому завдяки теоретичному прогнозуванню, можна навести учням ще кілька прикладів вражаючих наукових передбачень. До них належать надзвичайно точні прогнози на десятки й сотні років уперед моментів сонячних і місячних затемнень, передобчислення май¬бутніх положень планет, а також зроблені свого часу на основі періодичної системи елементів Менделєєва пе¬редбачення властивостей нових хімічних елементів і чи¬сленні передбачення фізиків-теоретиків про існування невідомих до цього елементарних частинок.
Рух планет і астрологія. З видимими переміщеннями планет відносно сузір'їв, переміщеннями, які є результа¬том обертання цих небесних тіл довкола Сонця, пов'яза¬на чергова спроба наших предків виявити зв'язок між небесними явищами і долями людей. Йдеться про астро¬логію, в основі якої лежали помилкові містичні уявлення про вплив небесних світил на життя людини.
Астрологи вважали, що майбутнє кожного жителя Землі «записане» на небі розташуванням планет й інших небесних світил у момент його народження.
Насправді ж, зрозуміло, ніякого реального причинно¬го зв'язку між розташуванням планет і долями людей немає і бути не може. Хоча б уже тому, що планети вза¬галі не можуть справляти на Землю ніякого відчутного фізичного впливу. Оскільки ці небесні тіла не е джере¬лами скільки-небудь сильного електромагнітного випро¬мінювання, то єдиним їх впливом на Землю міг би стати гравітаційний вплив. Проте міжпланетні відстані є на¬стільки великими, а маси планет такими незначними порівняно із сонячною, що їх гравітаційний вплив на Землю, а також його коливання, пов'язані із взаємними переміщеннями Землі і планет, практично не можуть скільки-небудь істотно змінювати хід земних процесів. Адже, як відомо, сила тяжіння послаблюється пропор¬ційно квадрату відстані. Тому навіть маленький Місяць, завдяки своїй близькості до Землі, зумовлює на ній припливні явища, незмірно потужніші, ніж гігант Юпі¬тер, від орбіти якого нас відділяє близько 600 млн. км.
БОРОТЬБА ЗА НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД
Астрономія більшою мірою, ніж будь-яка інша наука, пов'язана із світоглядними питаннями. Це й зрозуміло: адже саме астрономія робить найбільший внесок у з'ясу¬вання місця людини і людства у Всесвіті, у вивченні відношення «Людина — Всесвіт».
Одним з основних положень матеріалістичної діалек¬тики е уявлення про глибоку єдність людини і світу (зокрема, людини і Всесвіту), хоч водночас між ними існує й докорінна якісна відмінність — природне і соці¬альне.
А ідеалізм і релігія «розривають» світ, протиставля¬ють його людині. З точки зору об'єктивного ідеалізму і релігії світ є «таємничим» і «непізнаванним», а людина є не продуктом природного саморозвитку матерії, а ре¬зультатом «творення».
Геоцентрична система світу. В середні віки панівне становище посідала релігійна картина світу, в основі
якої лежала геоцентрична система Арістотеля — Птоле¬мея, освячена церквою і зведена в ранг непогрішимої істини.
Однак було б неправильно саму систему Арістоте¬ля — Птолемея вважати «антинауковою». Для свого часу це була цілком наукова система. Вона з єдиної точки зору пояснювала видимі рухи небесних світил і давала змогу з достатньою для практичних потреб тієї епохи точністю передобчислювати їх майбутні видимі поло¬ження на небесній сфері.