НАШ КОСМІЧНИЙ ДІМ — ЗЕМЛЯ
Довгі сторіччя пішли на те, щоб з'ясувати, яку форму має наша планета, і від наївних біблійних уявлень прийти до висновку про кулястість Землі.
Але якби ця проблема виникла перед наукою вперше сьогодні, її було б розв'язано буквально впродовж кіль¬кох годин. Для цього досить було б сфотографувати Землю з борту космічних апаратів з різних точок космо¬су і порівняти здобуті зображення між собою. Цей при¬клад, між іншим, показує, як поява нових методів дослі¬дження значно прискорює процес пізнання навколиш¬нього світу.
Астрономія «навпаки». Астрономія нагромадила ве¬личезний досвід дистанційного вивчення різних об'єктів. І він знадобився тоді, коли одним з цих об'єктів стала наша власна планета. Подібний спосіб вивчення Землі з космосу можна назвати «астрономією навпаки». Зав¬дяки цьому способу дослідження значно розширилися наші знання про Землю, зокрема, при спостереженні з космосу були виявлені певні загальні закономірності, які не можна було відкрити, залишаючись на Землі.
Якщо з дуже близької відстані роздивлятися теа¬тральну декорацію чи велике художнє полотно, то в кра¬щому разі можна розпізнати окремі деталі — загальне враження не складеться. Для цього треба відійти на деяку відстань. Так і при вивченні Землі.
При космічному фотографуванні виявилося одне ці¬каве явище. Як відоме, земна атмосфера є серйозною перешкодою для астрономічних спостережень. Вона заважає вивчати космічні об'єкти, розрізняти окремі їх деталі. Щось аналогічне відбувається і при спостере¬женні земної поверхні з борту космічного корабля. Тов¬ща повітря перешкоджає розглянути окремі деталі. Однак при великомасштабному фотографуванні, метою якого є виявлення глобальних геофізичних закономірно¬стей, це явище відіграє позитивну роль. Атмосфера в цьому випадку перетворюється на своєрідний фільтр, який відсіює другорядні деталі і тим самим дає змогу виявити найважливіші риси геологічних структур, ро¬слинного покриву, грунту та ін.
На знімках, зроблених з великих висот, добре видно й особливості глибинної будови Землі. Крізь шари сип¬ких покладів ніби просвічує будова більш глибоких гори¬зонтів земної кори. Такі знімки містять принципово нову інформацію, що сприяє виявленню нових покладів ко¬рисних копалин. За допомогою цих знімків можна ви¬вчати й закономірності великомасштабних геологічних процесів.
Так, наприклад, була виявлена велика кількість кільцевих структур з поперечником від сотень метрів до 700 км. Особливо вони поширені на щитах стародавніх платформ. Можна припустити, що великі кільцеві струк¬тури — це найдавніші розломи, що виникли на найбільш ранніх стадіях розвитку земної кори, своєрідні душники, які з'єднують поверхню Землі з підошвою літосфери, де в основному акумулюється внутрішня енергія нашої планети.
Не доводиться сумніватися в тому, що для подальшо¬го вивчення Землі знадобиться поєднання наземних і космічних методів дослідження.
Дещо забігаючи наперед, зазначимо, що у вивченні Землі й інших планет Сонячної системи наука йшла протилежними шляхами. Землю ми вивчали спочатку безпосередньо «зблизька», а потім перейшли до її ди¬станційних досліджень за допомогою космічних апара¬тів. Планети ж, навпаки, спочатку вивчались дистанцій¬ними астрономічними методами, а останніми роками завдяки розвитку космічної техніки з'явилася можли¬вість їх безпосереднього вивчення.
І в тому і в іншому випадку застосування нового способу дослідження дало можливість здобути надзви¬чайно цінну додаткову інформацію, розширило уявлення про ці небесні тіла.
Людина і природа. Взаємозалежність властивостей організму людини й тварин і навколишнього середовища захисники релігії пояснюють наявністю доцільного «бо¬жественного плану», божественною гармонією всього існуючого. Насправді ж спостережувана нами узгодже¬ність властивостей природи і життя цілком може бути пояснена без допомоги надприродних сил. Ця узгодже¬ність — результат тривалої взаємодії різноманітних про¬цесів, що відбуваються у неживій природі і живих орга¬нізмах.
Людина — частка природи, її породження. Як розум¬на істота вона формувалася протягом багатьох поколінь, у певних зовнішніх умовах. У цих умовах відбувалася й розвивалася і її практична діяльність.
Що ж являють собою фізичні умови, які людство ді¬стало «у спадок» від природи? Ці умови добре відомі, та все ж коротко нагадаємо їх.