Піраміди, гробниці, храми. Єгипет у період нового царства

Із цього часу починається третій період в історії стародавнього Єгипту — Нове царство. Єгипет досягає світової могутності. Його влада простягається на сусідні країни.

Столицею Нового царства стало місто на півдні країни — Фіви. Покровителем Фів вва¬жався бог сонця Амон, який відтоді став голо¬вним богом всього Єгипту.

ЦАРИЦЯ ХАТШЕПСУТ. Навпроти Фів, на тлі скелястих гір, і нині можна бачити величні руїни храму-гробниці Хатшепсут (XV ст. до н. е.). На терасах навколо храму колись росли рідкісні дерева, які єгиптяни привезли з країни Пунт. Цариця організувала експедицію в цю країну, щоб дістати пахощі. Вона звеліла скульпторам увічнити цей похід на барельєфах свого храму-усипальниці.

Хатшепсут — «Перша серед найвродливіших» — правила Єгиптом 22 роки, не підпуска¬ючи свого пасинка Тутмоса до трону. Вдягнувши подвійну корону Верхнього та Нижнього Єгипту і підв'язавши штучну борідку, цариця з'являлася у тронному залі, де приймала послів і сановників. Та ось юрби плакальниць оголосили про смерть цариці. Розкішний саркофаг з її мумією поставили на полоззя, і бики повезли його по гарячому піску пус¬телі до вже готової гробниці.

ФАРАОН ТУТМОС III. Великим завойовником був цар Нового царства Тутмос III. За його прав¬ління територія Єгипту збільшилася утричі. Він мав могутню армію (схе¬ма 2) і завоював країни східного Се¬редземномор'я — Палестину і Си¬рію, країну на південних кордонах Єгипту — Нубію та інші.

Завойовані держави виплачували Єгипту данину. З Нубії єгиптяни привозили золото, слонову кістку, приганяли полонених. В усіх за¬войованих країнах будувалися фор¬теці і розташовувалися єгипетські військові гарнізони. Всього Тут¬мос здійснив 17 походів. Він перетворив Єгипет на могутню світо¬ву державу.

ФАРАОН-РЕФОРМATOP EXHATOH. Серед фараонів не всі бу¬ли завойовниками. Траплялися і фараони-романтики, які не лю¬били проливати кров. У XIV ст. до н. е. царем став юний Аменхотеп IV. Він відмовився від старих богів Єгипту, посварився із жерцями і встановив єдиний культ бога сонця Атона. Аменхотеп збудував собі на новому місці столицю, яку назвав Ахетатон, тобто «Місце сонячного обрію», а собі взяв нове ім'я — Ехнатон, тобто «Любий Атону». Ехнатон складав гімни на честь бога сонця.

Дружиною Ехнатона була цариця Нефертіті (це ім'я означає «Прекрасна прийшла»), її скульптурний портрет знайдено в руїнах Ахетатона під час розкопок. Вона по¬стає перед нами як молода жінка з ніжними рисами об¬личчя, з лебединою шиєю, великими видовженими очи¬ма, сповненими мрійливості та чарівності.

Сам фараон був дуже негарним, та він цього не соро¬мився. Ехнатон царював 17 років. Поки фараон-реформатор тішився радощами сімейного життя та складав вірші, його держава почала потроху розпадатися. Підкорені наро¬ди вже не відчували залізної руки фараона. Після його смерті у 1347 р. до н. е. жерці поновили колишні порядки. Столицею зно¬ву стали Фіви. Жителі Ахетатона розійшлися, і пісок пустелі заси¬пав будинки та храми. Жерці стерли з усіх написів ім'я ненавис¬ного їм царя. А для єгиптянина не було страшнішої кари, ніж по¬збутися написаного імені.

ГІМН ДО СОНЦЯ-АТОНА. Цей гімн написаний Ехнатоном. Звучання єгипетських віршів відрізняється від наших: у них не було рими.

О Ра, ти полонив усі народи світу,

Ти міцно їх зв'язав любов'ю свого серця.

Для нас ти — небожитель недосяжний.

Ти світло життєдайне щедро ллєш

На землю. Кожен день життя людей —