Піраміди, гробниці, храми. Єгипет у період нового царства
РОЗПИСИ. Стіни гробниць були потинь¬ковані і вкриті кольоровими малюнками — розписами. На них зображували, як боги ве¬дуть померлого на той світ, малювали сцени потойбічного життя, яке єгиптяни уявляли як продовження земного, тільки щасливішого.
Ось ми бачимо, як знатний єгиптянин полює на птахів у заро¬стях папірусу на Нілі. В другій гробниці намальовано бенкет у домі знатного єгиптянина. Гарні жінки в чорних перуках сидять перед низенькими столиками з наїдками і напоями. В руках у них квіти лотоса, їх розважають музи¬канти та акробати. В третій гробниці на стіні намальовано жнива. Засмаглі на сонці селяни збирають врожай. Далі погоничі проганяють биків по колосках, щоб їх обмолотити.
Художники малювали за встановленими правилами. Голову людини та її тіло малювали в профіль (збоку), а плечі були розвернуті пря¬мо. Око малювали завжди прямо.
Розписи робилися також у палацах і будин¬ках багатих людей. Але вони збереглися не скрізь.
СКУЛЬПТУРА. У гробницю клали багато ко¬штовних речей і маленькі фігурки людей — прислужників, куховара, пивовара, селянина, наглядача.
Вважалося, що ці статуетки працюватимуть за померлого на то¬му світі.
В окремій кімнаті стояла статуя небіжчика. Єгиптяни гадали, що у статую вселиться душа людини після її смерті. Тому статую намагалися зробити дуже схожою на небіжчика. Скульптори висікали статуї з твердого і м'якого каменю. Гранітні статуї богів і фараонів полірували до блиску. Вони сповнені величі та спокою.
Статуї, зроблені з м'якого каменю, розмальовували різними фар¬бами.
Одного разу під час розкопок археологи знайшли чудову скульптуру — голову єгипетської цариці Нефертіті. Коли її вико¬пали з піску, то побачили, що в неї намальоване лише одне око, а друге художник не закінчив, щоб у скульптуру передчасно не вселилася душа живої людини.
Скульптури велетенського розміру та барельєфи — опуклі зображення, висічені на кам'яній плиті,— збереглися та¬кож у храмах, де поклонялися богам.МУМІЇ. В окремій кімнаті гробниці був саркофаг із му¬мією. Єгиптяни вважали, що кожна людина має дві душі: Ба і Ка. Душа Ба вилітає з тіла після смерті, як птах, і потрап¬ляє на небо. Душа Ка — двійник людини.
Щоб забезпечити безсмертя, потрібно зберегти тіло померло¬го. Для цього тіло бальзамували, тобто виготовляли з нього мумію. З тіла виймали нутрощі і занурювали його на 70 днів у розчин соди. Після цього тіло обмотували полотняними бинтами, які були просочені пахучими смолами. Нутрощі зберігали в окремих глечиках. Мумію вкладали в розмальовану труну — саркофаг, зроблений за формою людського тіла.
В саркофагах вчені знайшли папіруси з текстом молитов, що складають «Книгу мертвих». Бідняків не бальзамували, а ховали їх просто в піску.
Незважаючи на те, що єгиптяни вірили у потойбічне щасливе життя і в безсмертя душі, вони дуже журилися, коли помирали їхні рідні. На статуї молодого вельможі Рахотепа написано звернення до бога вечірнього сонця Атума, сповнене суму і страху:
О Атуме, це означає, що я виряджаюсь в пустелю?
Адже там нема води, нема повітря, вона глибока-глибока!
Вона темна-темна, вона вічна-вічна!
ЯК ЗНАЙШЛИ ГРОБНИЦЮ ФАРАОНА ТУТАНХАМОНА. Спочатку для єгипетських фараонів споруджували величезні піраміди. Але згодом люди переконалися, що товсті стіни не. можуть захистити мумії та скарби від грабіжників. Тоді стали будувати підземні гробниці в потаємних місцях у Долині Царів. Однак злодії і тут знаходили і викрадали скарби. На долю вчених залишалися самі лише порожні гробниці.