ПОВСТАННЯ ДЕКАБРИСТІВ
Вирішено було потім скликати Установчі збори, які при¬йняли б остаточне рішення про. форму ліквідації кріпацтва, про форму державного устрою Росії, вирішити питання про землю. Якщо .більшістю голосів Великий собор прийме рішен¬ня про проголошення Росії республікою, то необхідно.буде подумати й про. подальшу долю царської родини. Деякі з дека¬бристів вважали, що, швидше за все, їх необхідно вислати за кордон, інші наполягали на царевбивстві. Якщо ж Великий собор прийме рішення про те, що Росія буде конституційною монархією, тоді конституційного монарха слід вибрати зі складу царської родини.Декабрист Якубовнч повинен був командувати війська¬ми при захопленні Зимового палацу. Декабристи вирішили захопити й Петропавловську фортецю, щоб потім зробити ЇЇ революційною твердинею декабристського повстання.
Рилєєв умовляв декабриста Каховського 14 грудня рановранці пробратися до Зимового палацу й убити Миколу. Ка¬ховський спочатку начебто б погодився, однак після ретель¬ного обмірковування ситуації не захотів перетворюватися на терористаодинака. Уранці він відмовився від цього завдання.
Події розвивалися не на користь декабристів. Плани по¬чали зриватися один за одним. До Бестужева приїхав Якубович, який теж відмовлявся виконувати доручене йому завдан¬ня. Він не хотів вести матросів й ізмайлівців на Зимовий па¬лац. Якубович побоювався, що в бою матроси вб'ють Миколу та його родичів. А це буде вже царевбивство. Якубовичу не хотілося відповідати за такий злочин. Декабристи розгубилися, але відступати не збиралися. Виступ декабристів був при¬значений на ранок 14 грудня.
Затемна 14 грудня декабристи побували в казармах сол¬датів. Вони намагалися їх переконати не присягати новому імператорові. Декабристам удалося вплинути на солдатів, що вирішили йти на Сенатську площу. Солдати Московського полку (близько 800 чоловік), загітовані Бестужевим, перши¬ми вийшли туди, їм не зміг перешкодити їхній полковий ко¬мандир барон Фредерікс — він був убитий.
Солдати виступили із зарядженими рушницями й розгор¬нутим полковим прапором. Вів революційні війська штабскапітан лейбгвардії драгунського полку Олександр Бестужев. Також очолювали полк його брат, штабскапітан лейбгвардії Московського полку Михайло Бестужев, і штабска¬пітан того ж полку Дмитро ЩепінРостовський.
Біля пам'ятника Петрові І у формі каре вишикувалися перші з полків, що виступили проти переприсяги імператору. На годиннику була 11 година.
Петербурзький генералгубернатор Милорадович спро¬бував умовити солдат розійтися. Декабристи розуміли всю небезпеку його вмовлянь. Милорадович був дуже популяр¬ний серед солдатів і, до того ж, мав чудовий дар красномовст¬ва. Виникла небезпека зриву повстання. Тоді начальник шта¬бу повстанців Оболенський вирішує за допомогою багнета повернути коня графа. У такий спосіб він ненароком поранив графа в стегно. Справу закінчив Каховський, котрий випус¬тив кулю зі своєї зброї. Таким чином, Милорадович був уби¬тий, і небезпека зриву повстання зникла.
Але невдача знову чигала на декабристів. Вони з'ясували, що сенатори вже присягнули новому імператорові на вірність. У Сенаті нікого не було. Рилєєв і Пущин вирушили до Трубецького, щоб розробити новий план дій. Декабристам нічого не залишалося, як удатися до захоплення Зимового палацу й Пет¬ропавловської фортеці.
ЗРАДА КНЯЗЯ ТРУБЕЦЬКОГО
Пущин і Рилєєв, повернувшись від Трубецького, були переконані, що він піде за ними, адже він зобов'язаний був прийняти командування на себе. Однак чекали вони дарем¬но. Трубецькой не зважився прийняти на себе командування, ймовірно, підозрюючи, що результат може скластися не на користь декабристів. Він вирішив сховатися, щоб не відпо¬відати за можливі невдачі. Декабристи нічим не могли пояс¬нити його відсутність, але сподівалися на його порядність. Однак князь так і не з'явився, зрадивши в такий спосіб іде¬али декабристів.
Уперше відбувся такий безпрецедентний випадок в істо¬рії революційного руху. Неявка диктатора й стала головною причиною поразки декабристів.
Повсталі солдати на чолі з декабристами продовжували чекати свого проводиря. Микола наказав кінній гвардії атаку¬вати Московський полк. Однак декабристи, які ще вірили в можливість своєї перемоги, намагалися відбитися. І хоча їм допомагав народ, юрби якого зібралися на Сенатській площі, декабристи не були з ним близькими, і тому про співробітниц¬тво не могло бути й мови.