Національна політика СРСР в роки перебудови
Фізичний обсяг ВВП у країні до поч. 1992 року складав менше 20% від обсягу ВВП США. У той же час потрібно мати на увазі, що в 1985 року Радянський Союз переважав таку велику країну як ФРН, по виробництву ВВП вдвічі і на рівних суперничав з Японією.
До початку ж 1992 року колишня країна замкнула третю десятку держав по загальному обсязі ВВП і перейшла в групу держав, що розвиваються, по його душовому обчисленню.У наступні 2 роки Росія стала поступатися Франції по обсягу ВВП – у 2,5 рази, Японії – у 7 разів, США – у 12 разів. Досить відчутні також втрати Росії в зв'язку з політикою «перебудови» у військово-технічній сфері. Так у порівнянні зі США Росія за останні роки стала продавати танків у 17 разів менше, БМП – у 3,5, ракетних комплексів – у 20 разів.
При загальному зниженні обсягів світової торгівлі зброєю чітко просліджується монополізація ринку двома державами – США і ФРН. Їх частка виросла відповідно на 50% і більш ніж у 3 рази. Частка Росії ж скоротилася втроє, спостерігається процес витиснення Росії зі світового ринку торгівлі в цій галузі.
Пояснюється це не тільки ідеологією «нового мислення», але головним чином витіснення країни з ринку торгівлі зброєю пояснюється, насамперед, нездатністю економіки в сучасних умовах, на відміну від СРСР, виробляти новітнє озброєння. Для підтвердження цього положення приведемо наступну таблицю.
Втрати, понесені за рахунок руйнування науково–виробничих, конструкторських та ін. колективів, якщо і поповняться то тільки у далекій перспективі. Така реальна суворість, викликана «перебудовою».
Про наслідки, викликані перебудовою, свідчать і дані, приведені американськими експертами: "золотий запас країни скоротився в 11 разів, карбованець по відношенню до долара - зменшився більше ніж у 150 разів, експорт нафти скоротився більш ніж вдвічі". За час перебування Горбачова при владі зовнішній борг виріс у 5 разів. І сьогодні картина виглядає не менш гнітюче: загальна заборгованість Росії на початок 1997 року перевищила 127 млрд. $ США.
Як відзначалося вище, характеру самої перебудови і ролі Горбачова в цьому процесі дається різнохарактерна оцінка. Приведемо ще одне з висловлень на цей рахунок видного вітчизняного історика В.Согріна.
«...Обрана Горбачовим у 1985 році командно–адміністративна модель реформування соціалізму, - пише він, - провалилася, а взята на озброєння з 1987 року реформістсько-демократична модель супроводжувалася ще більш руйнівними економічними наслідками, прирекла на страждання наступні покоління і накреслила дуже неясні перспективи буржуазного розвитку».
Хоча аналогічних суджень у пресі чимало, не з усіма цими оцінками можна погодитися. І все-таки треба враховувати, що мова йде про головного архітектора перебудови, тобто про особу, яка несе повну відповідальність за наслідки початої ним акції. При всіх перипетіях того часу, очевидно, що СРСР логікою свого внутрішнього розвитку не йшов до настільки швидкого розпаду: його розвалила політика «перебудови».
2.3. Перебудова в зовнішній політиці.
В ході зустрічі М.С.Горбачова з президентом США Рональдом Рейганом у листопаді 1985 року сторони визнали необхідність поліпшення радянсько-американських відносин і оздоровлення міжнародної обстановки в цілому. Укладено договори СНВ-1,2. Заявою від 15 січня 1986 року М.С. Горбачов висунув ряд великих зовнішньополітичних ініціатив:
•Повна ліквідація ядерної і хімічної зброї до 2000 року.
•Жорсткий контроль при збереженні ядерної зброї і знищенні її на місцях ліквідації.
Під час візиту Михайла Сергійовича в Індію була підписана Делійська декларація про принципи вільного від ядерного озброєння і ненасильницького світу.
На ХХVІІ з'їзді КПРС, який відбувся в лютому-березні 1986 року була прийнята нова філософія зовнішньої політики Радянського Союзу.