Лінкольн

ВСТУП

Серед видатних політичних діячів світу особливе місце займає шістнадцятий президент США Авраам Лінкольн. Його президентство довелося на період громадянської війни в США, що продовжувалося з 1861 по 1865 р. і забрала життя близько 600 тис. американців. В історії Лінкольн назавжди залишиться як людина, що запобігла розпаду Сполучених Штатів і звільнила рабів. Він по праву вважається продовжувачем справи «батьків-засновників» США, творців американської демократії.

Актуальність даної теми полягає в ознайомленні із наявним матеріалом, який дає історіографічна література. Адже незаперечним є те , що суть і причини актуальності теми залежать від опрацьованого матеріалу по даній темі та її викладу в науковій літературі.

Дана тема є важливою в світлі свого бачення і тому заслуговує на особливу увагу сучасників.

Вона є актуальною в контексті демократизаційних процесів, що мають місце в сучасному суспільстві, і для їхнього подальшого утвердження необхідним є більш широке наукове опрацювання історії розвитку демократії та її безпосередніх творців. В цьому плані особливої наукової актуальності набуває висвітлення політичних поглядів видатного поборника демократії, президента США Авраама Лінкольна.

Мета і завдання дослідження обумовлені актуальністю обраної теми. Працюючи над дослідженням автор ставить перед собою мету висвітлити, на основі опрацьованих джерел і аналізу наукової літератури, політичні погляди А. Лінкольна.

Розділ І. Початки політичної кар’єри.

Авраам Лінкольн народився 12 лютого 1809 р. у штаті Кентуккі в родині бідного фермера. Весь його добробут залежав від клаптика землі, на якому працювали батьки Авраама, Томас і Ненсі Лінкольни. З дитинства Авраам звик трудитися, допомагаючи батькам обробляти землю, полюючи і збираючи лісові ягоди.

Американських фермерів на початку XIXст. підстерігало багато небезпек. Напади індіанців, епідемії, виснаження землі змушували їх часто переїжджати з місця на місце. Не була виключенням і родина Лінкольнів. Це перешкодило одержати Авраамові навіть початкову освіту. Сам він про це говорив так: «Безперечно, що, коли я досяг повноліття, я знав небагато. Однак я абияк читав, розмірковував і писав, і це було усе, що я міг» [12, с. 86]. Виручали його природна допитливість, відмінна пам'ять, постійна тяга до самоосвіти. Він дуже любив читати. Улюбленими книгами його дитинства були «Робінзон Крузо», «Байки Езопа» і «Історія Сполучених штатів» [ 12 , с. 86].

Лінкольн всього в житті домігся власними зусиллями. Почавши в 21 рік самостійне життя, він перепробував багато професій. Працював землеміром, комірником, лісорубом, поштовим службовцем, навіть воював з індіанцями. У плині декількох років Лінкольн вивчив право, розраховуючи одержати ліцензію адвоката. У коло його інтересів входили також історія і філологія, він самостійно вивчав механіку і математику. Живучи серед простих людей, Лінкольн зумів завоювати авторитет успіхами в спортивних змаганнях, особливо в боротьбі [4, с. 125].

Природа нагородила Лінкольна яскравою зовнішністю. Величезного росту, з незвичайно довгими руками і ногами, його фігура виділялася в будь-якій юрбі. Один із сучасників Лінкольна згадував, що від нього віяло магнетизмом і енергією, що притягали до нього людей.

Перші кроки в політику Лінкольн зробив у 1834 р., коли був обраний у законодавчі збори штату Іллінойс, пройшовши тут відмінну політичну школу, завоювавши авторитет серед колег. У 1836 р. Лінкольн здав складний іспит і одержав право на власну адвокатську практику. Ставши юристом, він перебрався в місто Спрінгфілд. Лінкольн вперше в житті почав добре заробляти. Для цього йому доводилося практикувати не тільки в Спрінгфілді, але по всьому судовому окрузі. Щовесни й осінь він верхи чи в колясці проїжджав сотні миль по малонаселених преріях від одного сільця до іншого, розбираючись в позовах фермерів. Справи по більшій частині були дрібними, а гонорари за них незначними. Глибокими знаннями юриспруденції і безкорисливістю Лінкольн домігся популярності в штаті Іллінойс [4,c. 128 ].

Наступною сходинкою в політичній кар'єрі Авраама Лінкольна стало його обрання в палату представників конгресу США в 1847 р. Робота в конгресі відкривала можливість претендувати на місце в уряді країни. Однак Лінкольну не вдалося цього разу виділитися серед американських законодавців. Більш того, виступивши проти американської агресії в Мексиці і політики президента Полку, Лінкольн нажив собі багато політичних ворогів [8, c. 205].Справа була в тому, що США в той час вели активну політику по захопленню земель сусідніх країн, особливо Мексики. За допомогою зброї і грошей американці за першу половину XIXст. збільшили свою територію в 3,5 рази. Більшість населення країни підтримували такі дії уряду. Лінкольн, будучи переконаним супротивником воєн, рішуче висловився проти американського вторгнення в Мексику. Оцінюючи дії уряду, він заявляв, що «політичний курс демократів веде до нових воєн, територіальним захопленням, до подальшого поширення рабства» [ 12, c. 90].