Радянсько-німецькі договори 1939 р. і доля західноукраїнських земель
4. Напад фашистської Німеччини на СРСР.
22.06.41 р. гітлерівська Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз – розпочалася радянсько-німецька війна. На Україну була спрямована група армій “Південь” фельдмаршал Рундштерт).
Вона нараховувала 57 дивізій, в т.ч. 9 танкових та моторизованих, бл. 1000 літаків. Її завдання – знищення радянських військ на Правобережній Україні, вихід на р. Дніпро, захопити плацдарми в районі Києва і підготувати переправи для подальшого наступу на Донбас, Крим, Вену, Сталінград. (підручний, с. 291).
На території УРСР б3ло утворено Пд..-Західний та Південний фронт під командуванням ген. Кирпоноса та Тюленева. На території КОВО перевага сил була на стороні Ч.А. (в жив силі – в 1,2 Р., в танках – в 5р., в літаках в 2,5 р.), але вона не зможе відбити ворожого удару. Чому?
Непідготовленість. Сталінське керівництво дезорієнтувало населення країни і армію, переконуючи, що в майбутній війні радянські війська вестимуть воєнні дії “на ворожій території” “малою кров’ю”.
Вже в перший день на аеродромах було знищено 12000 літаків. Війська втратили прикриття з повітря. 28 червня німці захопили Мінськ і продовжували наступ на Москву.
В Україні головного удару зазнали війська КОВО. 23-29 червня – найбільша танкова битва початкового періоду війни (2 тис. танків). До 30 червня просунулися до 200 км, захопивши Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Ковель, Здолбунів.
В перший боях виявили виняткову мужність та героїзм бійці прикордонних застав: Рава-Руська загін, Володимир-Волинський (Лонатін, Герой РС). Перемилоський загін.
На південних кордонах (Коломия, Станіслав, Тернопіль) наступали угорські частини, одночасно форсували р. Прут румунські армії, на 60 км до Могильова-Подільського.
30.06.1941 р. коли німецькі війська зайняли Львів, ОУНб проголосила відновити Української державності та про формування Тимчасового уряду на чолі з Я.Стецько. Для німців це було несподіванкою. З наказу політ. Керівництва Берліна 9.07. С.Бандеру, Я.Стецько і все правління було заарештоване, відправлені в концтабір Заксенхаузен. Українські бійці опинилися перед обличчям двох ворогів. (підручник с. Зог.-303).
В Москві створено ДКО (Й.Сталін), який керував мобілізацією, евакуацією. Встановив воєнний стан на Україні. НКВС чимала масові розправи і вбивства раніше засуджених в першій тижні – до 40 тис. чол.. – Дрогобич, Станіслав, Самбір, Луцьк, Рівне).
Мобілізація – з України де 3 місяці 2,5 млн. чол.; 2 млн. працювало на будівництві оборонних споруд. Евакуація заводів, фабрик, науково-культурних установ в віддалені райони СРСР – перебудовувалися на воєнний еод.
Те, що не можна було вивезти підлягало знищенню.
5.Оборонні бої в Україні в першому періоді війн.На початок липня 1941 р. німецьким військам вдалося прорватися в район Житомира – Бердичева і розгорнути наступ на Київ. Перебуваючи в винятково складних умовах, радянські солдати і офіцери чинили запеклий опір загарбникам. Із записів воєнних щоденників німців: “Ми змушені визнати, що червона Армія є дуже серйозним противником, а у що вона перетворилася б, маючи ще кілька років для навчання мирних умовах, кожен здатний уявити собі сам”. Але становище було важке. Не вистачало навіть гвинтівок. Сотні-тисячі рад. солдат Сталін використовував як гарматне м’ясо проти німецької техніки. До середини липня. Пд. Зх. фронт і втратив 2648 танків з 4200, залишилося всього 240 літаків. Останні тисяч солдатів загинули або опинилися в полоні (підручник, с. 285.)
Червона Армія тримала оборону Києва 73 дні (7 липня –26 вересня). Радянські війська в цьому районі опинилися під загрозою оточення. Але Ставка заборонена відступ. Тимчасом німці почали оточувати залишки радянських з’єднань. В цих боях загинув командуючий фронтом ген. Кирпона, член Військради Буришстенко, нач. штабу Тупіков. В оточення потрапило 4 армії (650 тис.). Лише 17 вересня, коли кільце оточення замкнулося, Ставка дала наказ радянським частинам полишити Київ.