Порівняйте плани двох військово-політичних блоків: Антанти та Троїстого союзу, щодо України напередодні І світової війни. Розкрийте перебіг воєнних дій на території України

-обмеженість території розміщення;

-постачання більшої частини продукції в Росію;

-забезпечення росту важкої промисловості, занедбаність легкої і харчової промисловості;

-урбанізація міст.

Таким чином, в результаті проведення політики індустріалізації УРСР перетворилась в індустріально-аграрну республіку.

Розкрийте процес входження УССР до складу СРСР та охарактеризуйте відношення до цього політичних сил та населення України того часу.

Шлях до створення єдиної союзної держави розпочався влітку 1919 року, коли були об’єднані найголовніші наркомати РРФСР та інших республік, які утворились після розвалу Російської імперії. Наприкінці грудня 1920 року між УСРР (Х. Раковський) та РРФСР (В. Ленін) була підписана угода про воєнний та господарський союз. Угода передбачала об’єднання семи наркоматів: військових та морських справ, зовнішньої торгівлі та фінансів, праці, шляхів, пошт та телеграфів. За угодою об’єднані наркомати входили до складу РНК РРФСР і мали в РНК УСРР своїх уповноважених. Укладання цієї угоди стало фактичне узаконення “воєнно-політичного” союзу від 1919 року. Аналогічні угоди були підписані з іншими республіками, в наслідок чого договірна федерація радянських республік. 11 березня 1922 року ряд лідерів ЦК КП(б)У поставили питання про необхідність розмежування прав та функцій між органами влади РРФСР та УСРР. Ряд республік також звернулись з таким проханням, тому в серпні 1922 року ЦК РКП(б) утворив комісію на чолі з Куйбишевим по підготовці проекту нового федеративного договору. В тому ж місяці комісією було підготовлено договір, який базувався на сталінській автономізації, але з цим не погодились Раковський та Скрипник, які виступали за утворення Союзу Соціалістичних Держав. Тому була створена нова Конституційна комісія, до якої ввійшли представники УСРР на чолі з Раковським. 10-14 грудня 1922 року в Харкові пройшов з їзд Рад, який обговорив проект Декларації про утворення СРСР, проект Конституції. 23-27 грудня проходив Х всеросійський з’їзд Рад. на ньому вперше було запропоновано назву СРСР Чичеріним. 29 грудня 1922 року в Андріївському залі Кремлівського палацу відбулась конференція вповноважених делегацій УСРР, БСРР, ЗРФСР, РРФСР. Конференція затвердила проекти Декларації про утворення СРСР та Союзного договору. Наступного дня 30 грудня 1922 року на І з’їзді Рад СРСР була затверджена декларація про утворення СРСР та Союзний договір. ІІ з’їзд Рад, який відбувся в січні 1924 року, прийняв конституцію СРСР. У травні 1925 року ІХ Всеукраїнський з’їзд Рад затвердив текст нової конституції УРСР, де законодавчо закріплювалось входження УСРР до складу СРСР та утворення Молдавської АРСР в складі УРСР.

Таким чином, утворення єдиної багатонаціональної держави, незважаючи на зовнішньо-демократичні форми ї побудови, відбулося за сталінським сценарієм. Українська ССР, як і всі інші національні республіки, остаточно втратила рештки суверенітету.

Соціально-економічне життя західноукраїнських земель в 20-30-ті роки.За умовами Ризького миру (березень 1921 року) до Польщі відійшли західна Волинь, Полісся, Холмщина, Підляща, а за рішенням Ради послів великих держав 14 березня 1923 року східна Галичина закріплюється за Польщею на правах автономії. Українці в Польщі складали 2 громади: 3 млн. галичан греко-католицького віросповідання, та 2 млн. православних жителів західної Волині, Холмщини та Полісся. Територія краю поділилась на 3 воєводства: Львівське, Тернопільське й Станіславське. На цих територіях було встановлено жорстокий окупаційний режим. Заборонялась назва “Україна”, “українець”. У ті роки в складі Польщі західноукраїнські землі залишались аграрними, та економічно відсталими. Територія Польщі була поділена на 2 частини “А” та “Б”. До другої віднесли території України. Їм відводилась роль сировинної бази та ринку збуту. В ці території майже не вкладались ні які інвестиції. На території “Б” видачі дозволу до відкриття підприємств були зведені до мінімуму, а встановлені високі залізничні тарифи фактично ізолювали вихід продукції території “Б” до “А”. До складу Румунії увійшли Ізмаїльський, Акерманський повіти Бессарабії, північ Буковини та Марморощина. До населення цих земель проводилась політика румунізації, самою жорсткішою порівняно з іншими територіями. Так до 1927 року було закрито всі українські школи, кафедри в Черновицькому університеті, румунізація православної церкви. До 1928 року був введений військовий стан на Буковині. Щодо сільського господарства то багато селян залишались безземельними. Значна частина земель належала великим приватним землевласникам. Аграрні реформи не покращили становища. Це призвело до часткового голоду і у 1924 році спалахнуло Татарбунарське повстання. Щодо Чехословаччини, то їй належало Закарпаття. Уряд Чехословаччини ввів саму сприятливу політику до Закарпаття порівняно з іншими урядами. Так збільшувались чисельність українських шкіл, але 28 червня 1925 року українську мову визнають чужою. Робились часткові інвестиції в промисловість, але вони були дуже малі. За станом на 1926 рік в краї діяли 92 підприємства з чисельністю робітників – 6718 чолові.