Порівняйте плани двох військово-політичних блоків: Антанти та Троїстого союзу, щодо України напередодні І світової війни. Розкрийте перебіг воєнних дій на території України
У 1921 році через економічну кризу, розруху, анархію, голод більшовики вводять нову економічну політику.
Підсумовуючи вище сказане можна сказати, що з настанням 1921 року більшовики все активніше закріплялись на Україні, почали виводити її з економічної кризи спричиненої політикою військового комунізму.
Проаналізуйте введення більшовиками нової економічної політики на Україні. Дайте власну оцінку значенню цієї акції.Протягом семи років воєнних дій, що велися на території України, воєнно-комуністичних принципів господарювання, економіка України зазнала катастрофічних руйнувань. Про тяжку економічну кризу у 1921 році свідчить те, що промислове виробництво становило 1/10 частину його довоєнного рівня, обсяг виробництва металу складав лише 5% від довоєнного рівня, на 50% було зруйновано залізниці. В цих тяжких економічних умовах, соціальній розрусі, бідності більшості населення треба було вдаватися до негайних економічних дій по виводу країни із економічної кризи. Але не можна не сказати, що причиною вводу непу була лише економічна криза, цьому також сприяло соціально-політична криза, яка виявлялась в розгортанні страйкового руху серед робітників, військових заколотах, повстанському рухові селянства майже всієї України. Всі ці фактори вплинули на більшовиків, заставивши їх переглянути свою політику. Так на Х з’їзді РКП(б) в кінці лютого 1921 року була прийнята доктрина нової економічної політики – непу, яка передбачалась як перехідний період від капіталізму до соціалізму. НЕП передбачав такі заходи: заміна продрозкладки фіксованим продподатком, відновлення торгівлі та товарно-грошових відносин, децентралізацію економічної діяльності, дозвіл приватної торгівлі та дрібного підприємництва, введення стійкої валюти, введення госпрозрахунку на підприємствах (дозвіл продажу обмеженої кількості надпланової продукції), дозвіл іноземних інвестицій, відновлення матеріальних стимулів виробництва, розвиток кооперації та оренди, реорганізацію апарату державного управління господарством країни. Основними заходами проведення непу були: повернення дрібних та середніх підприємств, дозвіл оренди підприємств, ліквідація главків та створення трестів, розширювання торгівлі з зарубіжними країнами, створення бірж. Нова економічна політика мала за мету: забезпечити побудову соціалізму радянської моделі. В рамках непу проводилась фінансова реформа (1922-1924) рік: заміна старих грошей червінцями, які були забезпечені на 25% золотом. 5200 підприємств різних галузей були здані в оренду, приватний капітал контролював 75% роздрібного товарообігу, виробництво товарів споживання у 1927 році сягнуло довоєнного рівня., виробництво промислової продукції зросло майже в 2 рази порівняно з 1913 роком. У сільському господарстві зросли показники зернового виробництва до 17 млн. тонн у 1926 році, формуванню єдиної кооперативної системи до якої було залучено 83% селян.
Починаючи з початку 1928 року під час 3 кризи непу – кризи хлібозаготівлі, неп був замінений тоталітарним режимом, хоча неп приніс багато покращань в економічне життя.
Розкрийте суть сталінської індустріалізації на Україні та її соціальні наслідки.
В кінці 20-х років виникає гостра потреба перебудови СРСР на сучасне мілітаризоване індустріальне суспільство. Тому вводиться політика індустріалізації, яка направлена на прискорення розвитку промисловості в цілях технічного переозброєння економіки, створення військово-промислового комплексу, перехід від аграрно-індустріального суспільства до індустріально-аграрного. Процес індустріалізації можна поділити на чотири етапи: - 1926-1928 – підготовка і резолюція, - 1928-1932 – І п’ятирічка, - 1933-1937 – уповільнення темпів, - 1937-1941 – затухання. ХV з’їзд ВКП(б) – грудень 1927 року ухвалив генеральну лінію на прискорення індустріалізації народного господарства. Вже у травні 1929 року ХІ з’їзд Рад затвердив п’ятирічний план розвитку народного господарства УРСР на 1928-1933 роки за яким передбачалось щорічний приріст промислової продукції на 20-22%, будівництво 400 підприємств (1500 – в СРСР). Серед них “Дніпрогес”, “Запоріжсталь”, “Криворіжсталь”, “Азовсталь”, “Дніпроалюмінійбуд”, “ХТЗ”, “Крамашбуд” та реконструцію ряду підприємств. Разом з цим господарство УРСР було повністю підпорядковано центральним органам влади, замість ринкових відносин створювались централізована економіка, заборонялась приватна торгівля. Грандіозні плани першої п’ятирічки виконані не були, середній приріст промисловості склав біля 10%, фактичний видобуток вугілля в Донбасі склав лише 4, 5 млн. т замість 53 мол. Т, виплавка чавуну – лише 4,3 млн. т замість 6, 6 млн. т. але радянська пропаганда твердила що перша п’ятирічка була виконана за 4 роки і 3 місяці. На початку 1933 року країна опинилась на грані економічної катастрофи спричиненої політикою надіндустріалізації, тому з 1933 року нарощування темпів стрибкоподібно припиняється. Через це на другу п’ятирічку 1933-1937 було запропоновано помірні темпи зростання промислового виробництва 13-14%. В цей час зростає масове народне піднесення, розгортання соціалістичного змагання, (ізотовський рух 1932 рік), стаханівський рух. Але все ж таки низьким залишався рівень освіти робітників, 88% працюючих мали лише початкову освіту.В історію України політика індустріалізації увійшла як явище неоднозначне. Кількість підприємств важкої промисловості зросла в 11 разів. Питома вага важкої промисловості за валовою продукцією зросла до 92%, в 2 рази збільшилась чисельність робітників. За рівнем виплавки чавуну ІІ місце в Європі, ІV місце в світі – видобуток вугілля. Але в індустріалізації були і прорахунки: