ГОРБАЧОВ І ПЕРЕБУДОВА
На початку перебудови були припущені серйозні помилки в управлінні.
До речі,спочатку на XXVII З'їздi КПРС 1986 року (де були прийняті "Основні напрямки економічного і соціального розвитку СРСР на 1986-90 рр. і на період до 2000 року " і взято курс на прискорення ) питання ставилося вірно : повернути виробництво особою до споживача i активiзувати людський чинник. Але як досягнути поставленої мети? Горбачов обрав цiлком марксиський засiб - засiб проб i помилок.
Спочатку було " прискорення " - наївна спроба за допомогою iдеологiчних закликів i переконань до " кожного на своєму робочому мiсцi " змусити проіржавлений господарський механiзм крутитися швидше. Але одними вмовляннями було не обійтися: на випуск товарiв народного споживання була задіяна тiльки одна сьома частина основних виробничих фондiв. I уряд задумав малу iндустрiалiзацiю,
для того ,щоб в результаті модернiзувати вiдсталу легку
промисловість. Але все це закiнчилося провалом уже на першому етапi: мiльярдні держкапвкладання в базовi галузi безслiдно розчинилися в загальному хаосі - нового устаткування, матерiалiв, технологiй легка промисловість так i не дочекалась.
Тодi скоротили закупку ширвжитку i кинули валютнi
засоби на закупку технiки за кордоном. Результат - мiнiмальний. Частина устаткування так i залишилась на складах i пiд вiдкритим небом ¬-нестача виробничих площ. А те, що вдалося кiнець кiнцем змонтувати, давало результати. Цiлi поточні лiнiї простоювали через невірну експлуатацiю, вiдсутність запчастин, низьку якість сировини.
Нарештi зрозумiли, що за вiдсутностi стимулiв у виробникiв нiщо в
економiцi не повернеш. Вирiшили дати пiдприємствам госпрозрахункову самостiйнiсть. Але обмежена воля обернулася лише правом безконтрольних витрат державних засобiв i призвела до підняття цiн, скорочення обсягу виробництва i рiзкого зростання грошової маси в наявному використанні.
Збільшення заробітків при цьому нiяк не вплинуло на вихiд кiнцевої
споживчої продукцiї, оскiльки грошi виплачувалися не тiльки виробникам товарiв, але й всiм iншим без винятку.
Бажання влади виглядати добре без усяких на те пiдстав зiграло з нею непоганий жарт . Не скорочуючи попереднiх видаткiв, в центрi i на мiсцях опрацьовували численнi соцiальнi програми, закачували в економiку iнфляційні грошi. В кiнцi кінців
роздутий платеспроможний попит почав потроху роздавлювати i торгiвлю , i споживчий сектор промисловостi.
Втрати народного господарства вiд першої реформи Горбачова - Антиалкогольної кампанiї - оцiнюються в 40 млрд. карбованцiв. Втрати, яких нанесла соцiалiстичній економiцi реформа 1987 року, взагалi не піддаєтся обрахуванню . Другий подих до соцiалiзму так i не прийшов - началась агонiя...
Реформа виборчої системи. Перший i Другий З'їзди.
Першим конкретним кроком на шляху до полiтичної реформи стали рiшення позачергової дванадцятої Сесiї Верховної Ради (ВР) СРСР (одинадцятого скликання ), що вiдбулася 29 листопада - 1 грудня 1988 року . Цi рiшення передбачали змiну структури вищих органiв влади i державного управлiння країни, надання знов заснованному
З'їзду народних депутатiв ,що обирає ВР СРСР , реальних
владних функцiй, а також змiна виборчої системи,