Вступ Румунії у Першу світову війну на боці Антанти
Таким чином, наступ Південно-Західного фронту не знайшов виходу з позиційного тупика в Першій світовій війні. Але, незважаючи на незавершеність, ця наступальна операція являє собою видатне досягнення військового мистецтва. Успіх російських армій був значною мірою досягнутий застосуванням нового прийому прориву позиційного фронту, саме шляхом одночасних проривів фронту на окремих ділянках. Ця форма прориву укріпленого фронту для того часу була однієї з найкращих.
4.Наслідки Брусиловського прориву
Брусиловський наступ, що одержав також назву Луцького прориву, тривав близько чотирьох місяців. "Тактичні результати цієї битви, - писав історик Головін, - були величезними. Було узято в полон 8 924 офіцера, ...захоплено 581 гармати, 1 795 кулеметів, 448 бомбометів і мінометів. ...Таких результатів не досягала жодна наступальна операція наших союзників у 1915, 1916 і 1917 роках". Усього ж за час Брусиловського прориву супротивник втратив до 1,5 мільйонів військовослужбовців. Втрати росіян були втроє менше, з них убитими 62 тисячі чоловік.
На прикладі Брусиловського прориву і битви на Соммі можна порівняти, яких результатів і при яких силах досягали наші союзники і російська армія.
На Західноєвропейському фронті англо-французи при 4-кратній перевазі в живій силі і 5-кратному - у важкій артилерії в битві на Соммі відвоювали лише 240 квадратних кілометрів, втративши 794 тисячі чоловік ( німці - 538 тисяч ). Після важких втрат 1914-1915 років російська армія здійснила Брусиловський прорив в смузі 550 кілометрів на глибину 60-150 кілометрів. Маючи незначну перевагу над австро-німецькими військами (573 тисячі чоловік у росіян і 448 тисяч у німців, 1170 легких і 168 важких гармат з нашої сторони і відповідно 1301 і 545 - з боку Німеччини ), за час проведення операції росіяни зайняли 25 тисяч квадратних кілометрів, полонили понад 450 тисяч чоловік, більш 1 мільйона знищили при власних утратах 500 тисяч чоловік. Тільки в результат цієї операції супротивник втратив у два рази більше людей, чим у сукупності в боях у Вердена і на Соммі.
Наслідки Брусиловського прориву перевершили всі сподівання. Австро-угорські війська потрапили в катастрофічне положення. Були перекинуті шість дивізій з Австро-італійського фронту. Італія була врятована. Щоб виручити свого союзника і врятувати його від остаточного розгрому, Німеччина перекинула з Франції, з-під Вердена, де в самому розпалі йшли запеклі бої, 11 дивізій на російський фронт. Армії Брусилова зштовхнулися в боях навіть з турками. Одержав полегшення і Солоникський фронт. Таким чином, Брусиловський наступ помітно полегшив положення союзників Росії.
Однак цей успіх російської армії літа 1916 року не приніс Росії вирішального стратегічного результату через відсталість і бездарність верховного командування, відсталості транспорту, відсутності озброєння і боєприпасів. Все-таки наступ російських військ у 1916 році зіграло велику роль. Воно полегшило положення союзників і разом з наступом англо-французьких військ на Соммі звело нанівець ініціативу німецьких військ і змусило їх надалі до стратегічної оборони, а австро-угорська армія після Брусиловського удару 1916 року вже не здатна була до серйозних наступальних операцій.
Під впливом перемог Брусилова 14 серпня 1916р. у війну на стороні Росії вступила Румунія. Однак ця подія тільки ускладнила становище Росії. Австро-німецькі війська швидко розгромили слабку румунську армію і зайняли Бухарест. Російський фронт розтягся до самого Чорного моря...
5.Вступ Румунії у війну на стороні АнтантиКоли Російські війська під командуванням Брусилова завдали великої поразки австро-угорським військам на Південно-Західному фронті, румунські правлячі кола порахували, що наступив зручний момент вступити у війну на стороні переможців, тим більше, що, усупереч думці Росії, Англія і Франція наполягали на вступі Румунії у війну.
Румунія, що довго вичікувала, куди подме вітер, щоб приєднатися до переможців, зненацька вирішила, що Німеччина от-от упаде і 27 серпня оголосила їй війну. У самій Німеччині був переполох: якщо навіть розважлива Румунія зважилася оголосити війну німцям, то це значить, що за кордоном сили Німеччини оцінюють дуже низько. Верховним головнокомандуючим Німеччини був призначений фельдмаршал фон Гинденбург, а фактичним розпорядником на всіх німецьких фронтах став його начальник штабу генерал Людендорф.
17 серпня Румунія самостійно почала війну в Трансільванії і спочатку досягла там деякого успіху, але коли затихли сомські бої, австро-німецькі війська без особливої напруги розгромили румунську армію й окупували майже всю Румунію, одержавши досить важливе джерело продовольства й нафти. Як і передбачало російське командування, довелося перекинути в Румунію 35 піхотних і 11 кавалерійських дивізій, щоб зміцнити фронт по лінії Нижній Дунай - Браїла - Фокшани - Дорна - Ватра.