Рональд Рейган. Політичний портрет до обрання президентом США

Чи ледве не наступного дня після завершення свят з нагоди вступу на посаду Рейган оголосила, що адміністрація, що пішла у відставку, Брауна "розкрала і спустошила" скарбницю штату, залишивши в спадщину адміністрації республіканців дефіцит бюджету штату, що досягає майже 200 млн. дол. (насправді дефіцит складав 158,5 млн дол.). "Більш похмурої картини Каліфорнія не видивала із суворих часів Великої депресії, коли наш штат був змушений прийняти настільки запеклі міри, що наш кредит випробував на собі їхній вплив протягом декількох десятиліть, - обвинувачував Рейган свого попередника. - Торік Каліфорнія витрачала щодня на 1 млн дол. більше, ніж могла собі дозволити". У числі мір, покликаних сприяти "відновленню" економіки Каліфорнії і ліквідувати "катастрофічне положення" Рейган назвав 10-процентне скорочення бюджетів всіх адміністративних відомств штату, заморожування чисельності персоналу установ, скорочення засобів, виділених з бюджету штату університету Берклі й окремим коледжам, ліквідацію створених після великих расових хвилювань у "чорному" пригороді Лос-Анджелеса Уоттсе центрів по реалізації програм соціальної допомоги чорному населенню штату, закриття психіатричних лікарень і ряду інших медичних установ, що оказували безкоштовну медичну допомогу нужденним і старим жителям Каліфорнії.

Розмови про економію припинилися з внесенням на затвердження бюджету штату на черговий фінансовий рік: цим бюджетом були передбачені витрати в розмірі 5,06 млрд. дол. - на 440 млн. дол. більше, ніж передбачалося останнім бюджетом губернатора Брауна. (Бюджет, внесений на твердження в останній рік губернаторства Рейгана, перевищив 10 млрд. дол.) Пославшись на необхідність пошуку засобів для погашення бюджетного дефіциту, отриманого в спадщину від минулої адміністрації штату, і покриття витрат по істотно увеличились бюдже-ту, Рейган оголосив про підвищення податків на жителів Каліфорнії - самому великому по-вишении податків за всю її історію. Це підвищення стало першим із трьох значних і декількох невеликих підвищень податків за вісім років перебування Рейгана на губернаторскій посаді, у результаті чого з 1967 по 1974 р. практично всі категорії податкових зборів у штаті змінилися убік підвищення і склали в середньому 7,6 % особистого доходу (у порівнянні з 6,6 % при Е. Брауне).

У середньому податки штату на душу населення виросли з 426 дол. до 768 дол. За ці вісім років загальна сума податкових надходжень у казну Каліфорнії зросла з 3,4 млрд дол. до 9,6 млрд дол., тобто в 2,8 рази, удвічі перевищивши темпи росту податків у будь-якому іншому штаті країни. За цей же період в умовах росту населення штату на 10,5% число адміністративних відомств збільшилося на 28,5%. Рейган продовжував призивати до скорочення адміністративного апарата і зменшенню непродуктивних витрат на його зміст, але вже до кінця свого першого чотирирічного терміну перебування на посаді губернатора значно підвищив ставки заробітної плати служащим адміністративних відомств штату, включаючи співробітникам свого апарата і самому собі. (Платня губернатора вирослася з 44100 дол. у рік до 49100 дол.) Значно збільшився штат апарата губернатора, у тому числі і за рахунок помітного росту кількості співробітників губернаторської охорони. Незмірно виросли витрати на меблювання губернаторського особняка й установку в ньому всіляких електронних і інших засобів охорони. Одночасно губернатор прийняв рішення про скорочення в 10 разів (з 5 млн до 500 тис. дол.) асигнувань на програму видачі шкільних сніданків нужденним дітям.

Боротьба за посаду президента. Перемога на виборахНа головному прийомі з нагоди вступу Рейгана на посаду губернатора в числі заздоровниць на честь нового губернатора штату пролунав тост Генрі Сальваторі "за майбутнього президента Сполучених Штатів Рональда Рейгана". Слова Сальваторі були її одним підтвердженням того, що питання, що не раз обговорювалося у вузькому колі "Друзів Рональда Рейгана", не тільки не знято з порядку денного, але, навпроти, придбало нове, дуже підбадьорююче звучання в зв'язку з тим, що Рейганові удалося перебороти ще одну дуже важливу сходинку на шляху в Білий дім. Справа в тім, що рік вступу Рейгана на посаду губернатора Каліфорнії був роком прийняття складних політичних рішень для керівництва республіканською партією, і особливо для тих її діячів, що збиралися претендувати на Білий дім. Триваюча ескалація війни у В'єтнаму, крах прожектів будівництва "Великого суспільства" і зростаючий криза довіри до адміністрації Джонсона з боку значної частини американців, що виражалася в активізації рухів соціального протесту і масових антивоєнних виступів різних шарів громадськості, давали республіканцям підставу сподіватися на те, що демократична партія швидше за все потерпить поразку на виборах 1968 р.

Можна з відомою часткою впевненості припустити, що в будь-який інший политичній обстановці, менш перспективної для республіканської партії і її можливих кандидатів на президентську посаду, "Друзі Рональда Рейгана", та й він сам виявили б більше стриманості і терпіння: адже все-таки в нього дійсно не було абсолютно ніякого політичного досвіду, що міг бути придбаний лише після скільки-небудь тривалого (у всякому разі ніяк не менше чотирьох років) перебування на губернаторській посаді. Але шанси на перемогу республіканського кандидата були настільки великі, що відмовитися було неможливе. У цих умовах, заявив Рейган, з його боку було б великим "нахабністю" заперечувати свій інтерес до президентської посади.

В міру наближення року президентських виборів число претендентів на Білий дім росло спочатку тільки в республіканській партії, а з відмовленням Л. Джонсона балотуватися в президенти США на новий термін - і в демократичній партії. В міру активізації інших претендентів на президентську посаду зростала і політична активність Рейгана, і вже в травні 1967 р. він взяв участь у телевізійній дуелі з одним з основних претендентів на посаду президента країни від демократичної партії - Робертом Кеннеді. Улітку 1967 р. в американській пресі вже щосили обговорювалися різні варианти боротьби Рейгана за Білий дім і зважувалися його шанси на перемогу в різних співвідношеннях - то він фігурував як кандидат в президенти із сенатором Едвардом Бруком чи сенатором Чарлзом Персі, що згадувалися як кандидатів у вице-президенти, то прізвище Рейгана називалося на роль кандидата у вице-президенти при Нельсоні Рокфеллері як кандидаті в президенти США.