ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

Промисловий переворот змінив економічну географію Ан¬глії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва. На середину XIX ст. Англія перетворилася у "майстерню" світу, виробляючи близь¬ко половини світової промислової продукції, і зайняла винятко¬ве становище в світовому господарстві й міжнародній політиці.

Промислово-торговій гегемонії Англії сприяла економічна політика держави. До 40-х років XIX ст., коли індустріалізація ще не була завершена, в Англії панували високі митні збори на іноземні товари. Коли ж англійська промисловість наскіль¬ки зміцніла, що перестала боятися іноземної конкуренції, бур¬жуазія проголосила необмежену свободу торгівлі — так зване фрітредерство (від "фрі тред" — вільна торгівля). Його суть полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів, що завозилися в Англію, і була розрахована на взаємне спри¬яння, тобто зустрічну відміну чи значне скорочення мита на ввіз англійських товарів в інші країни. Це забезпечувало Ан¬глії як вільний збут за кордоном своїх товарів, так і дешеву імпортну сировину та продовольство.

Перемога машинного виробництва в Англії дала поштовх до формування соціальної структури індустріального суспіль¬ства. Промисловий пролетаріат становив 45,5% зайнятого населення. Урбанізація перетворила Великобританію на країну міст і фабричних поселень. На кінець XIX ст. у містах про¬живало майже 75% населення.

2. Особливості промислового перевороту у Франції

Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії, і був затяж¬ним. На думку деяких вчених, у т. ч. французьких, велика демократична революція 1789—1794 рр. негативно вплину¬ла на хід економічного розвитку країни. Незважаючи на про¬голошені свободи, у країні тривалий час панував економічний хаос та дезорганізація, що дало підстави французькому вчено¬му М. Леві-Лебуайє вважати революцію в економічному плані "національною катастрофою".

Перші машини тут з'явилися ще в кінці XVIII ст., але не мали широкого застосування. Промислове піднесення відбу¬лося у 1805—1810 рр. в часи правління Директорії та Наполеона, які активно підтримували промисловість і торгівлю. У цей же час у Франції знайшли поширення англійські винахо¬ди. Особливу роль у текстильній галузі промисловості відіграли верстат Жаккара, створений у 1804—1808 рр., який виготов¬ляв тканини з візерунком, та машини Жирара (1810 р.), що здійснювали хімічно-механічну обробку льону. Щоправда, ці винаходи поширилися у французькій текстильній промисло¬вості лише у 40-х роках. У цілому інженерно-технічна думка у Франції відставала від англійської.

Континентальна блокада Англії, яку проводив Наполеон у 1806 р., закрила французький і європейський ринки для ан¬глійських промислових товарів, створила великі економічні труднощі для Англії. Вона прискорила становлення і розви¬ток деяких галузей французької промисловості (суконної, хі¬мічної, металообробної). Проте ті галузі промисловості, які працювали на колоніальній сировині (бавовняна, цукрова), переживали занепад. У цілому прагнення Наполеоне створи¬ти умови для панування французької промисловості на кон¬тиненті негативно позначилися на ході промислового розвит¬ку. Франція на довгі роки була позбавлена англійських ма¬шин, металовиробів та вугілля, необхідних для механізації виробничих процесів. Сільське господарство Франції страж¬дало через припинення експорту зерна, вин та інших продуктів. Континентальною блокадою були невдоволені союзники На-полеона.На другому етапі промислового перевороту (1815—1848 рр.) хід економічного розвитку Франції прискорюється. Зростають темпи механізації виробництва. Розвивається текстильна, ме¬талургійна, поліграфічна, керамічна та інші галузі промисло¬вості. У 20-х роках зароджується французьке машинобуду¬вання. За обсягом виробництва промислової продукції в се¬редині XIX ст. Франція займало друге місце у світі після Ве¬ликобританії. Однак її технічний рівень і конкурентоспро¬можність залишалися низькими. У Франції зберігалися неве¬ликі мануфактури та дрібне кустарне виробництво. Такий стан деякі історики пояснюють антикапіталістичною атмосферою французького суспільства, характером підприємця: дрібного ділка, людини консервативної, обережної. Торгово-промисло¬ва буржуазія не мала достатнього впливу на формування дер¬жавної політики. Уряд ігнорував її інтереси.

Вже на етапі промислового перевороту у Франції сформува¬лися фінансова буржуазія, яка відігравала значну роль в держа¬ві, зате мало опікувалася розвитком промисловості. Вона збага¬чувалася за рахунок лихварства, фінансових та біржових спе¬куляцій. Грошовий капітал зростав швидше, ніж промисловий.

У Франції XIX ст. повільними темпами зростало населення, попит на товари і продукти залишався низьким- Ця нега¬тивна тенденція поглиблювалася відносинами на селі, склад¬ною та суперечливою структурою аграрного сектора економі¬ки країни. У сільському господарстві Франції домінували дрібні селянські господарства, які з ростом сільського насе¬лення все більше подрібнювалися. Переважання дрібних се¬лянських господарств стримувало капіталістичний розвиток французького села. Навіть незважаючи на державну митну політику, яка більше сприяла аграріям, ніж підприємцям, і тим самим гальмувала розвиток промисловості, рівень розвитку сільського господарства порівняно з іншими європейськими країнами залишався низьким.