Режим консульства у Франкції

Режим консульства у Франкції

План.

Вступ. ………………………………………………………………………. 3

Розділ І. Диктатура Наполеона як задоволення потреб

французької буржуазії. ……………………………………………… 6

Розділ ІІ. Соціально-економічна і адміністративна

політика консульського режиму. ………………………… …….. 11

Розділ ІІІ. Продовження експансіоністської зовнішньої

політики під час консульства………………………………..… 14

Заключення. …………………………………………………………… 19

Список використаної літератури. ……………………………………… 20

Вступ.

Тема виникнення в кінці 18 - поч. 19 ст. Режиму консульства або іншими словами авторитарного наполеонівського правління в силу обставин особливо актуальна. Насамперед всього не викликає сумніву те, що Франція її соціальні, політичні інститути беруть свій початок з Великої французької революції і епохи Наполеона І. Саме тоді були закладені основи сучасної буржуазної країни.

З другої сторони існування режимів консульств у Франції початку 19 ст. Має свої паралельні в історії других країн особливо, тих. Де проходили події подібні Французькій буржуазній революції.

В історичній науці є також традиція розглядати наполеонівського режиму в якості попередніх сучасних тоталітарних режимів. Слід замітити, що в історичній літературі період консульства не відокремлюється від правління Наполеона І, взагалі період консульства поєднується разом з періодом імперії у Франції. Консульство було лише початковим етапом існування наполеонівського режиму. Тому, що складність роботи полягає в тому, щоб виділити цей час в окремий історичний період.

Характеризуючи літературу та джерела використовувані для написання курсової роботи, передусім слід зупинитися на роботі, передусім слід зупинитися на роботі Д.М. Тугана - Барановського “У истоков бонапартизма”.

В ній зроблені скрупульозний аналіз тих сил французького суспільства, які бажали приходу і привели до влади диктатуру Наполеона, проаналізована соціальна база бонапартистського режиму. Дальше використані загальні праці, які стосуються теми консульства у Франції, а саме біографії Наполеона І істориків Е.В. Торм [1], А. З. Мангфред[2], роботу Жермен і клода Вінарів[3], роботу А.З.Рогинського[4].

В роботі Е.В. Торн події, що відносяться до періоду консульства описуються в руслі розповіді про діяльність Наполеона і разом з тим долаючи так би мовити психологічний аналіз епохи в якій жила людина.

Монографія А.З. Манфреда, що ставить перед собою ту ж саму ціль - викласти в біографію Наполеона Бонапарта. Зовсім неповторною є праця Торм Е.В. В праці Манфреда А.З. епоха Наполеона сприймається більш спокійно і стримано, дається більш детальний виклад окремих фактів внутрішнього життя Франції.