Зворотний зв'язок

Ручні осколкові гранати РГН/РГО

•Детонуючий вузол здійснює підрив гранати й складається з капсуля-детонатора і втулки.

Мал. 3. Будова запалу УДЗ:1- корпус; Накольно-запобіжний механізм:2- спусковий важіль; 3- ударник з жалом; 4- бойова пружина; 5- кільце з чекою; 6- планка; 7- заглушка; 8- капсуль-запалювач. Механізм дального зведення: 9- порохові запобіжники; 10- капсуль-запалювач; 11- движок; 12- пружина. Датчик цілі: 13- жало; 14- пружина; 15- гільза; 16- втулка; 17- вантаж (інерційне тіло). Механізм самоліквідації: 18- сповільноювач; 19- капсуль-детонатор (умовно не показані). Детонаційний вузол: 21- капсуль-детонатор.

Робота запалу УДЗ

У вихідному (початковому) положенні ударник з жалом (3) і заглушка з капсюлем-запалювачем (7) утримуються спусковим важелем. Спусковий важіль з'єднаний з корпусом запала запобіжною чекою. Движок (11) з капсюлем-запалювачем (10) зміщений відносно жала (13) і втримується стопорами порохових запобіжників (9), його пружина (12) перебуває в стислому стані. Втулка (16) під впливом пружини (14) підтискає вантаж (17).

Мал. 4. Положення механізмів запалу перед кидком.3- ударник з жалом; 4- бойова пружина; 6- планка; 7- заглушка; 8- капсуль-запалювач; 14- пружина; 16- втулка; 17- вантаж.

Мал. 5. Положення механізмів запалу перед кидком:

7- заглушка; 8- капсуль-запалювач; 9- запобіжники; 10- капсуль-запалювач; 11- движок; 12- пружина; 18- сповільноювач; 19- капсуль-детонатор.

При підготовці гранати до кидка спусковий важіль щільно притискають пальцями до корпуса гранати, пальцями вільної руки випрямляють кінці запобіжної чеки, потім висмикують її за кільце, при цьому положення частин запала не міняється. У момент кидка гранати спусковий важіль відокремлюється й звільняє ударник з жалом (3) і планку (6). Заглушка (7) з капсюлем-запалювачем виходить із гнізда корпуса запала. Ударник під дією бойової пружини (4) наколює жалом капсюль-запалювач (8). Промінь вогню запалює порохові запресовки запобіжників (9) і піротехнічний склад сповільнювача самоліквідатора (18). Через 1-1,8 сек. вигорають порохові склади запобіжників й їхні стопори під впливом пружин виходять із зачеплення із движком (11). Движок під впливом пружини (12) стає в бойове положення.

Мал. 6. Робота механізму запала УДЗ. 9- запобіжники; 10- капсуль-запалювач; 11- движок; 12- пружина; 18- сповільноювач; 19- капсуль-детонатор.

Механізм далекого взведення виключає підрив гранати при випадковому її падінні з руки.

При зустрічі з перешкодою (поверхнею) вантаж (17), зміщається по напрямку складової інерційної сили, діє на втулку (16). Втулка, переборюючи опір пружини (14), зміщає жало, що наколює капсюль-запалювач (10). Промінь вогню передається капсулю-детонатору (20), що викликає підрив розривного заряду.

У випадку відмови запала в інерційній дії через 3,3 - 4,3 сек. вигорає склад сповільнювача, запалюється капсуль-детонатор (19) самоліквідатора, викликаючи підрив детонаційного вузла.

Запал гранати використається також із гранатою РГН . Із запалом УЗРГМ (для гранат РГ -42, Ф-1, РГД -5) невзаємозамінний.

Бойова граната фарбується в оливно-зелені кольори. Учбово-імітаційна граната фарбується в чорні кольори. Бойовий запал за винятком запобіжної чеки (кільця) і запобіжного важеля також пофарбований у маслиново-зелені кольори. Кільце й важіль не офарблюються. В учбово-імітаційного запалу кільце й нижня частина притискного важеля пофарбовані в червоні кольори.

Можлива дальність кидка залежить від фізичних даних вояка й у середньому становить 30-45 метрів. Дальність розльоту осколків може досягати 35 метрів, однак радіус поразки виготовлювачем визначений в 20 метрів.

Для застосування гранати необхідно розігнути вусики запобіжної чеки, взяти гранату в праву руку так, щоб пальці притискали важіль до корпуса. Перед метанням гранати, просунувши, вказівний палець лівої руки в кільце чеки, висмикнути чеку. Граната може продовжувати залишатися в руці як завгодно довго, тому що поки не відпущений важіль, ударник запала не може розбити капсуль. Після вибору моменту кидка й мети кинути в ціль гранату. У цей момент, важіль під впливом пружини ударника повернеться, звільняючи ударник і відлетить убік. Через 1.3- 1.8 сік. зведеться зривник і при ударі об ціль граната вибухне.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат