Переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК)
Британський ПЗРК Blowpipe з ручним управлінням (ліворуч). На його базі розроблено ПЗРК Javelin (праворуч) з напівавтоматичною системою наведення.
Кожна з вищеперелічених систем наведення має як свої переваги так і недоліки. Система наведення за допомогою ГСН не вимагає участі оператора в процесі керування польотом ракети після пуску, реалізується принцип "вистрілив і забув" - робота оператора зводиться до прицілювання комплексу до захоплення цілі ГСН і здійснення пуску. Це дозволяє оператору швидше здійснювати обстріл нової цілі та міняти позицію у випадку нагальної необхідності. Прростота експлуатації істотно полегшує підготовку особового складу.
Разом з тим таким ПЗРК притаманні наступні недоліки: через те що основний тепловий контраст літака спостерігається у зоні двигуна стрільба з ПЗРК здійснюється навздогін. Ефективність ГСН знижується внаслідок застосування "теплових пасток". Теплова пастка являє собою вистрілюємий піропатрон, який після вильоту з літака впродовж деякого часу дає яскраву вогняну кулю дуже високої температури. Через більшу теплоконтрастність піропатрону у порівнянні з соплом двигуна літака ГСН перенацілюється і ракета, минаючи літак уражає хибну ціль. Теплові пастки особливо ефективні проти ПЗРК першого покоління, які застосовують моноспектральні головки самонаведення, працюючі у діапапзоні 1-2 мкм. Також ефективність ІЧ ГСН знижується при наявності природніх перешкод, таких як купчасті хмари, освітлені сонцем. При кутах між віссю ГСН і напрямком на сонце менш 20° наведення ракети на ціль практично не забезпечується.
Сімейство радянських ПЗРК "Стрела" широко розповсюджені по світу і застосовувалися у багатьох конфліктах:
на фото - стрілець-оператор Радянської Армії з ПЗРК "Стрела-2М" готовий до пуску ЗКР.
У середині 80-х років ХХ століття з'явилися ПЗРК другого покоління, які мають ряд суттєвих удосконалень. Задля ураження цілей на зустрічних курсах та стійкості до перешкод та хибних цілей у ЗКР вдосконалені ІЧ ГСН: головка самонаведення працюють у діапазоні 4-4,8 мкм, застосовуються системи глибокого охолодження ГСН, що багатократно збільшує їх чутливість. Таким чином окрім сопла двигуна літкак ракета реагувала й на інші ділянки теплового випромінення, такі як елементи силової установки у передній напівсфері, елементи конструкції, які зазнають аеродинамічного нагріву, поверхні осяяні сонячним світлом. Суттєвим проривом є застосування біспектральних головок самонаведення, які мають одночасно датчики інфрачервоного та ультрафіолетового діапазону. Такі ГСН одночасно відстежують ціль по тепловому контрасту та по перекриттю ціллю ультрафіолетового фону, водночас не реагуючи на сторонні, більш інтенсивні джерела тепла. Паралельно вдосконалюється обчислювальна апаратура ПЗРК, яка дозволяє відповідним чином налаштувати ракету відповідно до бойової обстановки.
Переносний зенітно-ракетний комплекс FIM-92A Stinger справедливо вважається найкращим ПЗРК у світі. ліворуч - бойовий розрахунок ПЗРК (стрілець-оператор та його помічник) готується до стрільби; праворуч - загальний вигляд ПЗРК FIM-92А Stinger та зенітної керованої ракети до нього.
ПЗРК з напівавтоматичою системою наведення на відміну від ПЗРК з ГСН можуть здійснювати пуск зенітної керованої ракети як навздогін, так і назустріч цілі. При командному наведенні полегшується селекція цілі в умовах перешкод і над самим обрієм, з'являється можливість вести вогонь і по наземним цілям. Ракети таких ПЗРК мають дуже високу швидкість (ракета ПЗРК "Starstrike" розганяється до швидкості 4000 км/год).
Але стрільба з ПЗРК з напівавтоматичою системою наведення вимагають тривалої підготовки операторів, які спроможні будуть у складній бойовій обстановки відстежувати високошвидкісні цілі. Зосередження лише на одній ціі погіршує у порівнянні з ПЗРК з ІЧ ГСН швидкість обстрілу цілей.
При польоті літака на надзвуковій швидкості практично неможливо розгледіти силует та відзнаки державної приналежності. Тому ще однією характерною рисою всіх ПЗРК стало їхнє оснащення запитувачами-відповідачами "свій-чужий", які повідомляють стрільця про державну приналежність літака та запобігають пуску по своїм.
У більшості ПЗРК передбачений пуск із плеча, що скорочує час розгортання комплексу, дозволяє робити пуски з підготовлених і непідготовлених позицій, з бойових і транспортних машин будь-яких типів. Також є ПЗРК, стрільба якими здійснюється з легкого верстата.В зв'язку з подальшим зростом броньової захищеності цілей проводяться роботи по вдосконаленню боєголовок зенітних керованих ракет. Зокрема зенітні керовані ракети оснащуються бойовими частинами універсальної дії (осколково-фугасно-кумулятивної дії), які дозволяють або знищувати повітряні цілі, або завдавати їм таких тяжких ушкоджень які не дозволять виконувати бойове завдання. Ракети оснащуються одночасно контактними і неконтактними зривниками. Контактні зривники часто оснащуються сповільювачами підриву, тобто ракета вибухає після пробивання і проникнення у корпус літака. Неконтактні зривники забезпечують підрив ракети при близькому проходженні коло цілі. Найновіший британський ПЗРК "Starstrike" використовує ракету з трьома роздільними бронебійними суббоєприпасами, які після закінчення роботи маршового двигуна ракти відокремлюються та здійснюють атаку цілі по самостійним траекторіям.