Зброя

Ядерною називається зброя, енергія для вражальної дії якої виділяється при ядерних реакціях поділу або син¬тезу. Засобами доставки ядерних і термоядерних боєпри¬пасів є: головні частини ракет, авіаційні ядерні бомби

та артилерійські снаряди. Ядерна зброя призначена для масового ураження людей, знищення або руйнування ад¬міністративних і промислових центрів, різних об'єктів, споруд, техніки.

Уражальна дія ядерного вибуху залежить від потуж¬ності боєприпасу, виду вибуху (наземний, підземний, повітряний, підводний, висотний), типу ядерного заряду. Потужність ядерного боєприпасу характеризується троти¬ловим еквівалентом, тобто масою тротилу, енергія вибуху якого еквівалентна енергії вибуху даного ядерного боє¬припасу, і вимірюється у тоннах. За потужністю ядерні боєприпаси розподіляються на понадмалі (менше 1 тис. т), малі (І_Ю тис. т), середні (10-100 тис. т), великі (100 тис. т - 1 млн т) і понадвеликі (більше 1 млн т).

Уражальні чинники ядерного вибуху - це ударна хви¬ля, світлове випромінювання і проникаюча радіація і як наслідок ядерного вибуху - радіоактивне зараження місце¬вості в районі вибуху та за рухом радіоактивної хмари.

Ударна хвиля - це поширення стиснутого повітря в усі боки від центра вибуху з надзвуковою швидкістю. Вражальна дія ударної хвилі характеризується величи¬ною надлишкового тиску. Надлишковий тиск - це різ¬ниця між максимальним тиском у фронті ударної хвилі і нормальним атмосферним тиском перед фронтом хвилі. Одиниця надлишкового тиску і швидкісного натиску по¬вітря у Системі одиниць (СО) - паскаль (Па), позасис¬темна одиниця - кілограм-сила на квадратний санти¬метр (кгс/см2). Один кгс/смг дорівнює 100 кПа.

Світлове випромінювання - це потік променевої енергії, що включає фіолетові, видимі та інфрачервоні промені. Джерелом світлового випромінювання є місце вибуху, що світиться. Тривалість світлового випроміню¬вання - 10-12 с.

Проникаюча радіація - потік гамма-випромінюван¬ня і нейтронів, що випускаються із зони і хмари ядерно¬го вибуху. Час дії проникаючої радіації - 15- 20 с, а по¬тім хмара піднімається на висоту 2-3 км, де гамма-ней-тронне випромінювання поглинається товщею повітря і практично не досягає поверхні землі.

Доза випромінювання - це кількість енергії іонізу¬ючих випромінювань, поглинутих одиницею маси оп¬ромінюваного середовища.Експозиційна доза - це доза випромінювання у по¬вітрі. Вона характеризує потенційну небезпеку іонізуючих випромінювань при загальному і рівномірному опроміненні тіла людини. У СО експозиційна доза вимірюється у куло¬нах на 1 кілограм (кл/кг). Позасистемною одиницею експо¬зиційної дози випромінювання є рентген (Р). Один рентген дорівнює 2,58 • 10 кл/кг. Рентген - це доза гамма-ви¬промінювання, під впливом якої в 1 см* сухого повітря за нормальних умов (температура 0°С, тиск 760 мм рт.ст.) ут¬ворюються іони, що несуть одну електростатичну одиницю кількості електрики кожного знака. Доза в один рентген дорівнює 2,08 • 109 пар іонів в 1 см" повітря.

Впливу радіоактивного зараження може зазнавати не тільки район, що прилягає до місця вибуху, а й місце¬вість, віддалена на десятки і сотні кілометрів. При цьому на великих площах протягом тривалого часу існує зара¬ження, що становить загрозу для людей і тварин. На ра-діоактивно забрудненій місцевості джерелами радіоак¬тивного забруднення є: осколки (продукти) поділу ядер¬ної речовини; радіоактивність, що виникає у ґрунті та інших матеріалах; нерозділена частина ядерного заряду. Під час вибуху ядерного боєприпасу радіоактивні продук¬ти піднімаються разом із хмарою вибуху, змішуються з частинками ґрунту, під дією висотних вітрів переміщу¬ються на великі відстані, випадають, заражаючи місце¬вість, і утворюють так званий слід радіоактивної хмари. Слід радіоактивної хмари має форму еліпса й умовно ді¬литься на чотири зони зараження: помірного (А), сильно¬го (Б), небезпечного (В) і надзвичайно небезпечного (Г) (мал. 272 і табл. 17).

Таблиця

РАДІОАКТИВНІСТЬ НА КОРДОНАХ ЗОН ЗАРАЖЕННЯ

ЗонаДоза випромінювання, радРівень радіації, рад/год

А408