Зброя

Як біологічні боєприпаси можуть використовуватись авіаційні бомби, касети, контейнери, розпилювальні при¬лади, боєприпаси реактивної артилерії, бойові частини ра¬кет, портативні прилади (генератори аерозолей, розпилю¬вальні пенали і т.п.) для диверсійного використання біо¬логічних засобів.

Розрізняють такі види біологічних засобів:

з класу бактерій - збудники чуми, сибірської вираз¬ки, сапу, туляремії, холери, меліоідозу та ін.;

з класу вірусів - збудники жовтої пропасниці, нату¬ральної віспи, різних видів енцефалітів, пропасниці Ден-ге та ін.;

з класу рикетсій - збудники висипного тифу, плями стої пропасниці Скелястих гір, пропасниці цицига-муші та ін.;

з класу грибків - збудники бластомікозу, кокци-діоідомікозу, гістоплазмозу та ін.

Для ураження сільськогосподарських тварин можуть використовуватися збудники таких захворювань, як чума великої рогатої худоби і свиней, а також збудники дея¬ких захворювань, небезпечних для людини, наприклад, сибірська виразка, сап, меліоідоз.

Для ураження сільськогосподарських рослин можли¬ве використання збудників іржі злаків, картопляної гни¬лі, грибкового захворювання рису та інших рослин, а та¬кож комах-шкідників (колорадський жук, саранча, гес¬сенська муха).

До звичайних засобів ураження відносять різного виду осколкові боєприпаси та запалювальну зброю.Осколкові боєприпаси призначені головним чином для ураження людей. Найефективніші боєприпаси цього типу - кулькові бомби. Особливістю таких боєпри¬пасів є величезна кількість (від кількох сотень до кількох тисяч) осколків масою від часток грама до кількох гра¬мів. Кулькові протипіхотні бомби можуть бути розміром від тенісного до футбольного м'яча і містити до 6 тис. ме¬талевих або пластмасових кульок діаметром 5-6 мм. Радіус ураження такої бомби залежно від калібру - від 1,5 до 15 м. Кулькові бомби скидають з літаків у спеці¬альних упаковках (касетах), що містять 96-640 бомб.

Від дії виштовхувального заряду касета над землею руй¬нується, кулькові бомби розлітаються і вибухають на площі до 250 тис. м2. Оснащуються вони різними підрива-чами - інерційними, натискної, натяжної або уповільне¬ної дії. Наприклад, коли з касети розсіюють протипіхотні міни, то кожна міна при ударі об землю викидає дротики-вусики. Якщо до них доторкнутися, то міна підлітає на висоту людського зросту і вибухає у повітрі. Такі боєпри¬паси завдають багато поранень (ефект граду).

Боєнринас об'ємного вибуху, або «вакуумна бомба» - авіаційна касета, наповнена рідким окисом етилену. Під час вибуху утворюється аерозольна хмара діаметром до 15м. Вона переміщується з киснем повітря і підривається у кількох місцях спеціальними детонаторами. У зоні де¬тонації за кілька десятків мікросекунд розвивається тем¬пература 2500-3000°С. У момент вибуху всередині хмари з паливно-повітряної суміші утворюється відносна порож¬неча. Головним уражальним чинником боєприпасу об'ємного вибуху є ударна хвиля. Ці боєприпаси за своєю потужністю займають проміжне становище між ядерними і фугасними боєприпасами. Надлишковий тиск у фронті ударної хвилі на відстані 100 м від центра вибуху може досягти 100 кПа (1 кгс/см2).

Запалювальна зброя призначена для ураження живої сили, знищення населених пунктів, промислових об'єктів, лісових масивів. Основу запалювальних боєпри¬пасів становлять запалювальні речовини і суміші, їх підрозділяють на такі групи:

запалювальні суміші на основі нафтопродуктів (на¬палми), температура горіння 800... 1200°С;

металізовані запалювальні суміші (пірогелі), темпе¬ратура горіння 1200... 1600°С;

терміт і термітні сполуки, температура горіння 3000°С;

звичайний або пластифікований фосфор, температу¬ра горіння 800... 900°С.

Основу запалювальних боєприпасів різних типів ста¬новлять авіаційні запалювальні бомби і баки, а також касе¬ти, заправлені запалювальними бомбами, та вогневі фугаси.