Методи вдосконалення психологічної готовності до служби в армії

Хочемо ми того чи ні, але в житті ми постійно зустрі¬чаємося з конфліктами. Необхідно навчитися розумно пово¬дитися в конфліктних ситуаціях.Конфлікт - це зіткнення різних позицій, поглядів, думок людей. Можна виділити два види конфліктів: руйнівний, який шкодить людині, колективу, ікон-структивний, який дає змогу відшукати в суперечці альтернативу. В певних випадках конструктивний кон¬флікт здатний активізувати потенційні можливості осо¬бистості, відкрити перспективу 'її самовдосконалення. Важливо навчитися переводити руйнівний конфлікт у конструктивний. Для цього можна скористатися такими порадами:

1. У конфлікті неправі обидві сторони. Той, хто пер¬шим іде на примирення, виявляє не слабкість, а свою силу.

2. У будь-якого вашого суперника слід знайти щось позитивне і зрозуміти його позицію.

3. У будь-якому конфлікті, який ви бажаєте зняти, лік¬відувати, варто враховувати дві фази у спілкуванні. Перша - це фаза «Так». Ви повинні на цій фазі погодитися з частиною аргументів опонента, поспівчувати йому, показа¬ти, що ви його проблеми знаєте не гірше, ніж він сам. Ко¬ли співучасник конфлікту дещо заспокоїться, можна вклю¬чати фазу «...але». На цій фазі слід спокійно, аргументовано викласти свою точку зору і запропонувати варіанти розв'я¬зання проблеми, компромісні рішення конфлікту.

СПОСОБИ ТА МЕТОДИ ПСИХІЧНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ

Психічна саморегуляція грає виняткову роль у будь-якій діяльності, особливо у військовій, бо позначається на взаєминах між військовослужбовцями, їхньому здоров'ї, а в цілому на боєготовності Збройних Сил. Рівень саморегу¬ляції психічних станів, поведінки людини зумовлений насамперед ступенем розвитку її вольових якостей. Само¬владання як одна із складових саморегуляції проявляється в збереженні не тільки зовнішнього, а й внутрішнього спо¬кою. У неприємній ситуації слід дотримуватися принципу: «Не хвилюватися через те, чого я змінити не можу». Дуже важливо зняти внутрішнє, емоційне напруження, яке шко¬дить здоров'ю, негативно позначається на поведінці людей. Існує кілька способів його зняття.

Спосіб перший. Не стримувати зовнішні прояви почуттів, емоцій, виплескувати свою злість. Та цей спосіб є непристойним у суспільстві, грубим, асоціальним.

Спосіб другий. Реагувати на емоціогенні чинни¬ки в пристойній для суспільства формі: включитися в активну фізичну діяльність (корисна і потрібна робота, гімнастичні вправи, вправи для дихання, рух).

Спосіб третій. Не допустити спалаху злості. Цього можна досягти різними методами, а саме:

1. В момент появи негативного стану необхідно пере¬конати самого себе, що причина, яка його породжує, не варта того, щоб через неї хвилюватися.

2. Не слід поспішати діяти, коли вами володіють та¬кі почуття, як нетерпіння, гнів. Заспокоївшись, ви обо¬в'язково знайдете краще розв'язання проблеми.

3. Слід пам'ятати, що будь-яке хвилювання - це заг¬роза вашому здоров'ю. Злістю, криком, іншими афективни¬ми діями не можна розв'язати проблеми. У стані збуджен¬ня людина не здатна осмислювати, усвідомлювати свою по¬ведінку, її емоції «забивають» розум.

4. Не потрібно вступати в запальні дебати з людьми, які вивели вас із стану рівноваги, бо цим ви «підкидаєте дрова у багаття». Чим більше ми рухаємось, кричимо, розмахуємо руками тощо, тим вищим буде напруження. У такій ситуації варто промовчати, або відійти, або відвер¬нутися від співрозмовника, поки він не заспокоїться.

5. Щоб зменшити дію негативних емоційних станів, потрібно багато разів обдумати майбутню подію, щоб звикнути до неї, пережити її уявно. Але цим не варто дуже захоплюватися, щоб не притупити обережність.

6. Проаналізуйте свій власний позитивний і нега¬тивний досвід у розв'язанні проблем, врахуйте при цьо¬му зміни, що відбулися з вами і в навколишньому житті з того часу, коли ви мали справу з цими проблемами.