Психологічна характеристика військової служби та військового колективу

Зростає увага юнаків до своєї особистості, потреба пізнати себе, оцінити свій внутрішній світ, думки, пове¬дінку. Юнак мовби переносить на себе образ якоїсь лю¬дини (літературного персонажа, кіногероя), порівнюючи себе з ним, усвідомлюючи свою подібність до нього, і ро¬бить висновки щодо якостей своєї особистості, необхід¬ності самовдосконалення. Інтенсивність самопізнання у різних людей залежить як від соціальних умов вихован¬ня і навчання, так і від індивідуально-типологічних особ¬ливостей (властивостей нервової системи, темпераменту та ін.). У старшокласників інтенсивно розвиваються са¬мосвідомість, самоаналіз, самооцінка.

Юнаки здатні правильно оцінити і свою готовність до служби в армії, зіставляючи свої вміння, знання, здіб¬ності з вимогами військової діяльності. На цей процес суттєво впливає рівень самоповаги. Впевнений у своїх моральних і фізичних силах юнак не боїться військової служби. У того, хто відчуває постійне невдоволення со¬бою, життям, має сумніви щодо своїх можливостей, ви¬никають страх, тривожність перед службою в армії. Ці юнаки і в умовах військової служби хворобливо реагу¬ють на критику, жарти, ізолюються від колективу, зали¬шаються поза ним, не мають друзів. Але є і такі юнаки, які, навпаки, виявляють безпідставну самовпевненість щодо своєї готовності до військової служби; їх негативно сприймають у військовому колективі. Тому необхідно навчитися правильно оцінювати свою особистість, свою готовність до життя, до служби в армії і приділити знач¬ну увагу самовдосконаленню.

Готовність до служби в армії полягає у здатності ус¬пішно виконувати всі її вимоги на початковому етапі. Чим вища готовність юнака, тим менше часу витрачаєть¬ся на адаптацію його до умов військової діяльності і тим менших зусиль від самого воїна і його командирів вима¬гатиме цей процес.

Психологічна готовність до військової служби - це складна властивість особистості, рівень сформованості якої визначається ступенем розвитку всіх сфер людської психіки: мотиваційної, пізнавальної, емоційно-чуттєвої, вольової.

Щоб сформувати психологічну готовність до військо¬вої служби, потрібно розвинути у себе такі три взаємопо¬в'язані компоненти: соціально-психологічну готовність, загальну військово-професійну готовність, емоційно-во¬льову готовність.

Соціально-психологічна готовність до військової служби характеризується рівнем сформованості у юнака бажання служити в армії, інтересу до військової діяль¬ності, ідеалів військової людини, почуття обов'язку, від¬повідальності перед суспільством, патріотизму, розумін¬ня соціальної значимості та необхідності військової служ¬би, потрібних воїну моральних якостей.

Загальна військова-професійна готовність до вій¬ськової служби визначається рівнем розвитку знань, навичок і вмінь, що необхідні молодому воїнові (із ста¬тутів Збройних Сил України, з їх історії, з вогневої, стройової, тактичної, фізичної, медико-санітарної підго¬товки, з військової топографії та ін.). Початковий вій¬ськовий курс юнаки проходять на заняттях з допризов¬ної підготовки, здобувають також відповідні знання у процесі вивчення інших шкільних предметів. Для ус¬пішного входження у військову службу та освоєння вій¬ськової спеціальності в навчальних підрозділах юнак має володіти достатнім рівнем розвитку психічних пізна¬вальних процесів: сприймання, мислення, пам'яті, уяви. Рівень знань, навичок у людини тим вищий, чим краще функціонують у неї психічні пізнавальні процеси. З ін¬шого боку, досягти вищого розвитку певних психічних процесів (мислення, уяви) можна лише на основі наяв¬них знань та вмінь. Набуті до призову в армію знання, навички, вміння впливають на результативність військо¬вої діяльності, на рівень її усвідомлення.Військова діяльність, як уже зазначалося, характе¬ризується особливою екстремальністю, напруженістю по¬рівняно з діяльністю юнаків у допризовний період (нав¬чанням, працею, заняттями спортом та ін.) і вимагає ве¬ликого напруження фізичних і психічних сил, вміння регулювати свою поведінку, психічні процеси.

Тому важливою складовою готовності до армії є емо¬ційно-вольова готовність до військової служби. Вона ха¬рактеризується здатністю особистості регулювати свої емоційні стани (тривожність, страх, невдоволення, обу¬рення, радість), витримувати складні умови, обмеження, труднощі армійського життя. Чим краще у юнака сфор¬мовані вольові якості, чим глибше усвідомлення суспіль¬ного значення військової служби, тим вищий у нього рі¬вень емоційно-вольової готовності до неї.

Усі компоненти психологічної готовності до служби у Збройних Силах України взаємообумовлені. Якщо у старшокласника є інтерес до служби в армії, високий рі¬вень усвідомлення необхідності такої служби (соціально-психологічна готовність), то він докладатиме всіх зу¬силь, щоб здобути кращі знання з допризовної підготов¬ки, загартуватися фізично (військово-професійна готов¬ність), сформувати у себе необхідні воїну вольові якості, а висока емоційно-вольова готовність сприятиме швид¬шому і якісному засвоєнню знань, умінь, навичок, пот¬рібних майбутньому воїну.