Психологічна характеристика військової служби та військового колективу
Сприймання, мислення, запам'ятовування виника¬ють у нас тоді, коли до цього спонукають певні життєві
потреби, ситуації, які в нашому внутрішньому світі певним чином відображаються, залишають слід. Це відо¬браження у кожної людини має свої особливості, відмін¬ності, тобто носить індивідуальний характер. Наприк¬лад, кожний сприймає, осмислює, запам'ятовує, відтво¬рює один і той самий матеріал уроку по-різному.
Індивід - це конкретна людина з притаманними тільки їй особливостями (фізіологічними, фізичними, психічними), що відрізняють її від інших людей. Люди¬на з'являється на світ як окремий індивід, зі своїми фі¬зіологічними можливостями, задатками, а особистістю стає тільки в суспільстві, в процесі діяльності, назчання, виховання. Підростаючи, дитина зазнає не тільки анатомо-фізіологічного, фізичного розвитку, а й психіч¬ного. Під впливом суспільства, старших у неї відбуваєть¬ся поступовий психічний розвиток: психічних пізнаваль¬них процесів, інтелекту (мислення, пам'яті, уяви), вищих людських почуттів (відповідальності, обов'язку, патріо¬тизму, прагнення до знань та ін.), вольових якостей (ор¬ганізованості, самостійності, рішучості, сміливості), здібностей, характеру - всього того, що становить свідо¬мість людини, яка є неодмінним атрибутом особистості.
Психічний розвиток людини має свої особливості в дошкільному, молодшому шкільному, підлітковому і юнацькому віці. З хлопчика формується підліток, з під¬літка - юнак, з юнака - воїн, захисник держави.
Розглянемо особливості психічного розвитку особис¬тості в юнацькому віці, тобто в період із 15 до 25 років. Часом старшокласники свою поведінку, думки, почуття вважають винятковими або розглядають як порушення. Знати особливості свого віку, зрозуміти себе - означає зробити перший крок до самовдосконалення своєї осо¬бистості.
Старший шкільний, або юнацький, вік можна умов¬но поділити на ранню та пізню юність.,
Рання юність - найвідповідальніший період у житті людини. Саме в цей період вона стоїть на порозі самос¬тійного життя, перед проблемою самовизначення в ньо¬му («Ким бути?», «Як жити?»). Така соціальна ситуація впливає на ставлення юнака до навчальних предметів, на позицію у спілкуванні. У більшості юнаків існують серйозні погляди на вибір майбутньої професії. Найчас¬тіше свій майбутній життєвий шлях вони прагнуть виз¬начити без втручання і тиску дорослих, намагаючись самостійно оцінити різні види людської діяльності. Така оцінка формується під впливом багатьох чинників.
Як же сучасні юнаки сприймають строкову військо¬ву службу? Деякі учні розглядають її неадекватно, мов якусь перешкоду, що відволікає їх від здійснення профе¬сійного вибору, досягнення життєвої мети. Тому слід ус¬відомлювати, що військова служба - це не тільки кон¬ституційний обов'язок громадянина України, а й важ¬ливий і незамінний процес подальшого розвитку та ста¬новлення особистості, формування суто чоловічих рис характеру, загартування тіла і духу, засвоєння необхід¬них для майбутнього життя навичок і вмінь, набуття со¬ціального досвіду.
Старшокласники - майже дорослі люди, однак за своїм соціальним і матеріальним становищем вони ще залежать від батьків та вчителів. Дорослі ж здебільшого ставляться до юнаків як до дітей. Це призводить до ви¬никнення суперечностей, непорозумінь, конфліктів. Най¬частіше такі стосунки складаються між батьком і сином. А серед ровесників юнак відчуває себе дорослою людиною. Контакти, дружба з ровесниками у юнаків, на відміну від дорослих, більш глибокі, стійкі, значущі. Саме у цьо¬му віці можуть виявлятись однобокість у судженнях, не¬терпимість, категоричність, необґрунтоване заперечення поглядів інших людей. Деякі юнаки критикують усіх і все; судження про інших людей висловлюють у гострій, безапеляційній формі; з найменшого приводу (а то й без нього) конфліктують з дорослими та ровесниками.Для старшокласників типовими є часті зміни наст¬роїв, високе емоційне напруження, невміння володіти собою. В цьому віці досить часто (частіше, ніж у молод¬ших учнів) спостерігається стан тривоги, занепокоєння. Ця тривожність спричиняється як тим, що у юнака важ¬ко складаються взаємини з іншими людьми - в школі, сім'ї, на «вулиці», так і неправильними його уявлення¬ми про своє майбутнє, про свою готовність до життя, до строкової військової служби, про проблеми, що існують в армії, у суспільстві в цілому.
Багатьом юнакам притаманні такі негативні риси ха¬рактеру, як індивідуалізм, вузький практицизм, так зва¬на «діловитість», що певною мірою пояснюється праг¬ненням до самостійності, бажанням зайняти «позицію» дорослої людини. Це виявляється у зневажливому став¬ленні до інших, демонстрації своїх «умінь». Юнаком оволодівають полярні почуття, суперечливі бажання, йо¬го поведінка непослідовна. Все це є свідченням активно¬го розвитку особистості, складності процесу переходу від дитинства до зрілості. Труднощі становлення у цьому ві¬ці зумовлені як соціально-психологічними, так і фізіоло¬гічними чинниками, пов'язаними зі змінами функцій внутрішніх органів і перебудовою організму.