Організація та засоби проведення хімічної розвідки Індикація отруйних речовин і отрут

Автолабораторія АЛ-4М (радіометрична і хімічна) призначена головним чином для проведення якісного і кількісного досліджень проб харчових продуктів, фуражу, води на забруднення радіоактивними речовинами і визначення ОР в пробах повітря, води, харчових продуктах, ґрунту, а також в пробах, взятих з різних об’єктів зовнішнього середовища.

Можливості її більші, ніж інших приладів, бо в неї закладені реактиви і прилади, які дозволяють використовувати усі методи індикації ОР, а також і методи елементарного аналізу. Перебуває на оснащенні в СЕЗ фронту.

Автоматичний газосигналізатор ГСП-11 призначений для безперервного контролю за повітрям з метою визначення наявності в ньому фосфороорганічних ОР. При виявленні ФОР прилад подає світловий та звуковий сигнали. Прилад встановлюється в хімічних розвідувальних машинах. За принципом дії ГСП-11 є фотоколориметричним приладом. Фотоколориметруванню підлягає індикаторна смужка після змочування її розчином та просочування через неї повітря. При наявності в повітрі ФОР червоний колір на смужці зберігається до моменту контролю і включається сигнал безпеки.

Чутливість: I-діапазон – 5•10-5 г/м3, II-діапазон – 2•10-6 г/м3.

Прилад радіаційної та хімічної розвідки (ПРХР) призначений для використання на бронеоб’єктах з метою безперервного контролю, виявлення, сигналізації та керування виконавчими механізмами системи колективного захисту: при значному гамма-випромінюванні (захист від ударної хвилі); при гамма-випромінюванні радіоактивнозараженої місцевості з вимірюванням потужності дози; при появі в повітрі пари ОР.

Включає чотири функціональні схеми. Схема “О” призначена для виявлення ОР у повітрі поза бронеоб’єктом та видачі постійної світлової і уривчастої звукової сигналізації і команд на виконавчі механізми засобів захисту екіпажу бронеоб’єкта. Робота схеми ґрунтується на реєструванні змін струму іонізаційної камери з внутрішнім джерелом іонізації при потраплянні пари ОР в об’єм детектора.

3. Зараженість місцевості та об’єктів ОР. Правила

відбору проб для аналізу. Індикація ОР і отрут

3.1. Зараженість місцевості та об’єктів ОР

При використанні противником хімічної зброї місцевість і об’єкти, які розташовані на ній, можуть бути заражені ОР. Зараженими прийнято називати такі об’єкти, на поверхні чи в об’ємі котрих є отруйні речовини.

Ступінь і тривалість зараження ОР предметів і об’єктів навколишнього середовища визначаються типом ОР, їх агрегатним станом, щільністю зараження, метеорологічними умовами і порою року. Ступінь зараження залежить також від застосування заходів захисту, від рельєфу місцевості, природи і властивостей об’єкта.

Так, ґрунт, бетон, тканини і деревина добре всмоктують рідкі ОР. Наприклад, іприт проникає на глибину 30 мм у ґрунтову дорогу, на 10 мм у цеглу, на 40 мм у нефарбоване дерево. Більшість ОР розчиняється в лакофарбових та масляних покриттях, асфальті, ґумі і тому можливе довготривале їх зараження.

Пара ОР поглинається (сорбується) різними матеріалами. Ступінь сорбції залежить від типу ОР, характеру поверхні та природи матеріалу об’єкта. Наприклад, пара більшості ОР не сорбується поверхнею металевих, скляних виробів, фанери і дошок, але може довго утримуватися обмундируванням, мішковою тарою, брезентом, жирами, водою та деякими харчовими продуктами, можливе навіть розчинення ОР.

Ступінь і характер зараження води залежать від фізико-хімічних властивостей ОР, способу зараження, розміру водоймищ та швидкості течії води.

Непроточні водоймища, особливо колодязі, зберігають зараженість протягом декількох тижнів і навіть місяців, залежно від типу ОР. ОР, котрі погано гідролізуються (зоман, V-гази), дають стійке і довготривале (до кількох тижнів) зараження. При використанні іприту, зарину, Сі-АР зараження зберігається протягом декількох годин і навіть діб. ОР, які легко гідролізуються з утворенням малотоксичних речовин (фосген), практично не викликають зараження води. Зараження води в інших водоймищах (річках, струмках) швидко зменшується і вже через годину після застосування хімічної зброї в районі зараження воно не перевищує граничнодопустимих величин. Тривалість зараження води в різних пунктах збільшується в міру віддалення від району початкового зараження і в гирлі річок може становити декілька діб (2-4).