Перші українські танки та артилерійські тягачі
Офіційні випробування танка проходили з 28 квітня по 9 травня. Одночасно було проведено артилерійській обстріл 22-мм та 18-мм еталонних броньових плит. Акти випробувань затвердив головний інженер зводу О.Н. Махонін та начальник КБ І. М. Алексієнко.
Після проведення офіційних випробувань дослідний зразок маневреного танка Т-12 залізницею було направлено до підмосковного полігону в селищі Кубинка для проведення військових випробувань. 11 липня 1930 року відбувся показ нового танка командуванню РСЧА. На випробуваннях були присутні нарком К. Є. Ворошилов, начальник УММ РСЧА6 Халепський та начальник Технічного управління УММ Бокис. Від ХПЗ на випробуванні були присутні Махонін та Володимиров. Незважаючи на присутність військового начальства, танк успішно виконав денну програму випробувань. Під час руху по твердому ґрунту танк легко розвивав швидкість 26 кілометрів на годину, а під час короткочасного підвищення оборотів двигуна до 2000 обертів за хвилину швидкість руху танку становила 30 кілометрів на годину. Танк легко подолав окопи завширшки 2 метри, навіть на піщаному ґрунті. На м'якому ґрунті, рухаючись на першій передачі танк подолав підйом 35 - 36 градусів.
Крім того, в цей день танк вперше вийшов на випробування з озброєнням: станковий кулемет Кольта було встановлено у кульовій установці Шпагіна у головній башті. Перша стрільба кулемета з танка була досить вдала - під час руху танка в мішень попадало до 60 % куль.
Взагалі, питання з озброєнням дослідного зразка маневреного танка довгий час залишалося відкритим: 45-мм танкова гармата конструкції Соколова не була своєчасно подана на полігон, а замість 6,5-мм кулеметів Федорова-Іванова було прийнято рішення про встановлення 7,62-мм танкових кулеметів ДТ7, які також ще не прибули на полігон. Першу пробну стрільбу з 45-мм гармати конструкції Соколова, яка все ж була встановлена в башту танку Т-12, було проведено 12 липня 1930 року.
Під час військових випробувань дослідного зразка маневреного танка Т-12 було виявлено ряд суттєвих вад. Внаслідок налипання ґрунту на спрямовуюче колесо спадала гусенична стрічка. Після 20 переключень у коробці передач перестали фіксуватися ввімкнені передачі. Після витрати 90 літрів пального з невідомих причин зупинилась його подача до двигуна, хоча в баках ще залишалося понад 130 літрів бензину. В цілому, за результатами випробувань, танк було рекомендовано для прийняття на озброєння РСЧА після усунення виявлених вад. Однак, незважаючи на рішення про прийняття танка на озброєння та позитивні результати військових випробувань, маневрений танк Т-12 у серійне виробництво не пішов. Уже наприкінці липня 1930 року до кубинського полігону з Харкова було доставлено дослідний зразок нового маневреного танка Т-24. Всі роботи над Т-12 було припинено.
ПЕРШИЙ СЕРІЙНИЙ ВІТЧИЗНЯНИЙ ТАНК Т-24
У кінці 1929 року, не чекаючи результатів випробування танка Т-12, конструкторський колектив танкового відділу КБ ДХПЗ, та насамперед завідуючий КБ І.М. Алексієнко, звернувся до керівництва Головного управління металевої промисловості з ескізним проектом нового, більш досконалого маневреного танка. Рішення харківських інженерів про створення нового маневреного танка було зовсім не випадковим. По-перше, враховуючи невдалий досвід сумісного з КБ ОАТ проектування Т-12, коли проект танка було виготовлено без врахування можливостей завода-виробника, було прийнято рішення про самостійне проектування нового танка. Новий танк, зберігаючи концепцію танка Т-12, повинен був мати потужніше озброєння, вітчизняний двигун, надійну трансмісію та удосконалену ходову частину. По суті, харківські конструктори відмовились від доведення та модернізації Т-12, а взявши його за основу приступили до проектування нового танка.Проект нового танка зустрів рішучу відсіч керівництва галузі, яке вимагало віх ДХПЗ зосередження всіх зусиль на удосконаленні дослідного зразка Т-12. Несподівано танкобудівники знайшли підтримку у головного замовника - військових, які пильно слідкували за ходом заводських випробувань дослідного зразка Т-12. Головним аргументом замовника про доцільність створення нового танка став недостатній запас ходу Т-12, що не дозволяв використовувати його для знищення комунікацій супротивника. Крім того, військових непокоїла дуже висока ціна танка, тому новий маневрений танк, якому було присвоєно індекс Т-24, мав бути значно дешевшим від попередника. Бойову вагу нового танка потрібно було підвищити до 17,5 тонн, а бронювання корпусу танка повинно було бути більш диференційованим.
До проектування нового танка харківські танкобудівельники приступили наприкінці листопада - початку грудня 1929 року, а вже наприкінці липня 1930 року було виготовлено перші три екземпляри нового танка. Один з перших танків Т-24 було терміново направлено до підмосковної Кубинки для порівняльних випробувань з Т-12.
Зовні новий танк суттєво відрізнявся від свого попередника. Новий, просторіший корпус танка мав розвинені броньові ніші, які були розташовані зверху надгусеничних полиць. У них, подібно до МС-1, було розташовано додаткові паливні баки. У зв'язку з цим було зменшено висоту обводу гусеничних стрічок. У спеціальному виступі підбаштової коробки, ліворуч від люку механіка- водія, було розташовано кульову установку лобового кулемета ДТ. Зазнала змін конструкція люка механіка-водія та бортового люка для посадки екіпажу. У зв'язку із встановленням нового двигуна та зміною конструкції окремих елементів трансмісії зазнала змін кормова частина корпусу танка.