Моє село – ОБЕРТИН
Легенда про походження Обертина, яка записана зі слів Ганни Василюк. Було це в далекі часи. Селились в нашій місцевості люди, освоювали нові землі, вирубували ліси, засівали поля, обзаводились сім'ями, ґаздували і наживали добра. Поселилися люди і у видолинку біля річки, побудували хати і почали господарювати. Та надійшли лихі вісті, що насуваються орди печенігів, які палять села і вбивають людей. Почали нові поселенці зводити високий частокіл навколо своїх осель. Вони обгородили городище і взялися готувати зброю: мечі кувати, луки та стріли виготовляти.
Одного дня побачили жителі українського городища з валів кіннотників — це були печеніги. Обступили вороги городище і почали вимагати, щоб відкрили браму. Та цього не сталось і почали печеніги бій, посилаючи на захисників городища хмари стріл, кидаючись з диким виттям прота¬ранювати браму. Та мужньо оборонялись захисники городища, хоча і ріділи їхні ряди. Третій день тривала битва, але не могли печеніги здобути городище. Зібрались молоді хлопці, порадились і вночі непомітно підкрались до намету пече¬нізького воєводи і закололи його мечами. У ворожому стані вчинився шум і ґвалт, печеніги почали переслідувати сміливців та захисники городища вчасно відкрили їм браму і сміливці заховались за стінами укріплення.
А ранком засурмили печеніги у труби, розібрали свої намети і повернули своїм військом у інші краї. Після тої битви почали розказувати люди, як обернули печеніги біля цього поселення. Через деякий час назвали це поселення Обертином. Ця легенда існує вже декілька століть.
Як свідчать археологічні знахідки, знайдені в околицях Обертина, земля обертинська обживалась ще з незапам'ятних часів. Та в історичній науці дата першої письмової згадки про поселення вважається і датою початку існування посе¬лення.
Обертин вперше як поселення або осада письмово зга¬дується польським істориком Р. Дубковським у 1416 році: поселення у цьому році належало Васькові Тептуковичу, мало назву не Обертин, а Подмертин, але знаходилось на землях, що раніше мали назву Обертин. Отже, ще до вказаного часу з якихось причин поселенню змінена назва Обертин на іншу — Подмертин. Чому назва Обертин змінена на назву Подмертин, в документах жодного пояснення не знайдено. Деякі дослідники припускають, що слово Подмертин могло означати прізвище, але також не наводять жодних аргументів. На наш погляд, значення слова Подмертин вже не вдасться з'ясувати, немає і лінгвістичного трактування цього слова.
В актах гродських і земських, том XII, вказується про приналежність Обертина Мартинові Обертинському в 1437 році. Яким способом поселення перейшло до Мартина Обертинського, не наводиться.В актах гродських і земських за 1438 рік, том І, сказано, що Дерслав з Библа визнає про отримання ним 60 гривень від Конрада з Кунашова за четверту частину землі Обертин і Черемхів. Цей акт складено в присутності високоповажного архієпископа Львівського Йоана. Семка Перемишльського, Януша Подільського, Гаврила Галицького підсудді, Прокопа з Стрільча, Николая з Водник. Точна дата складення цього акту та місце не вказується.
В подальшому в цих актах є згадки про Обертин в 1440, 1456, 1472 роках. Очевидно, якимось чином частина Обертина і Черемхів потрапили у власність Конрада з Кунашова. Може бути, що право власності до цього Конрада якось перейшло від Мартина Обертинського. Та одне можна сказати з певністю: Обертин не належав до королівських земель. Тобто земля обертинська не була королівшиною. а належала до приватної власності, а Обертин з усіма землями перехо¬див з одних рук в інші, правдоподібно, що могло бути навіть декілька власників поселення.
В наступні роки ніяких згадок про Обертин не виявлено, а подальша згадка датується вже 1531 роком, коли біля Обертина відбулась битва між поляками і волохами (або молдованами) за покутську землю. Ця битва описана багатьма польськими дослідниками.
В 1531 році власниками поселення Обертин були Мацей (Матіас) Дзетертовський, Галицький Ловчий, Андрій Обертинський, Микола Гостовський і вдова Катаржина Турецька.
Правдоподібно, що в 1553 році польський король Жигмунд II Август надав право цьому Галицькому Ловчому Мацею (Матіасу) Дзетертовському на його частину Обертина і .заснувати містечко.
сільського машинознавства. Хто був членом кружка за німців, документально не встаноь-лено.
З другим приходом радянської влади кружок товариства „Сільський господар" в Обертині припинив своє існування.