Моє село – ОБЕРТИН
Обертинщина географічне належить до Покуття. Раніше Покуттям називали всю галицьку землю: від молдавського кордону аж по Галич. О. Чоловський границями Покуття вважав: з півночі — ріку Дністер, зі сходу і півдня — польсько-молдавську границю, а із заходу границею Покуття була пуща або масив букових лісів, що тягнувся вздовж лівого берега річки Бистриці Солотвинської.
Більш точно визначення Покуття дав В. Кубійович: це географічно-історичний край між Передкарпаттям — межа ріка Прут, Поділлям — межа ріка Дністер або Прутсько-Дністровське межиріччя. Довжина Покуття становить біля 100 км, ширина — 25-30 км. воно займає площу майже З тисячі км2 і охоплює колишні повіти Богородчанський, Городенківський, Коломийський і Косівський (визначення дано після об'єднання повітів).
Люди на Обертинщині поселились з незапам'ятних часів, різні племена переходили через обертинські землі: готи, скити, барбаринці, печеніги, білі хорвати, тиверці, слов'яни. В ІХ-ХІ ст. це була Київська Русь, в XII-XIV ст. — Галицько-Волинське князівство. У 1340 р. польський король Казимир III Великий, що прийшов на престол в 1330 p., організував похід польсько-угорського війська на Галицько-Волинське князівство під приводом захисту католиків краю, у 1349 р. захопив і приєднав до Польщі Галицьку землю, а з 1366 р. Галичина, в тому числі і Покуття, були остаточно окуповані Польщею.
З корінної Польщі на колонізовані Галицькі землі почала переселятись польська шляхта, а польський король щедро наділяв її урожайними галицькими землями.
В XV ст. відомою родиною на Покутті стала родина Обертинських. Це була розгалужена шляхетська польська родина, яка мала у приватному володінні половину Обертина. Обертинські (справжнє прізвище цієї родини встановити не вдалось) були кровно пов'язані з родиною Кунашевських. Прізвище цієї родини походить від галицького села Кунашів (Кінашів) і родиною Гербуртовських (від назви галицького села Гербуртов — тепер Надіївка). Яцко Гербуртовський мав братів Завішу та Матея, його дружиною була Ядвіга з родини Обертинських, він отримав в спадок Гебуртов, частину Обертана і Черемхів, а ця сім'я мала двох синів і чотирьох дочок. Так тісно переплітались між собою ці відомі у XV ст. шляхетські польські родини.
У 1388 році Польща ліквідувала княжі волості і замінила їх староствами. В 1378 році створено Галицьке, в 1390 році — Рогатинське, в 1398 році — Сцятинське староства. Обе-ртияські землі входили до Снятинського староства.
Через обертинські землі не один раз котились руйнівні ТРЕ БД хвилі боротьби ворогуючих сторін, тому між поляками і молдаванами боротьба за покутський край точилась протя¬гом більше як століття і закінчилась поразкою молдавського війська під Обертином в 1531 році.
Польща володіла Покуттям, як і всією Галичиною, до 1772 року — першого поділу Польщі. Належить сказати, що Галичина ділилась на Західну (Краківське, Вадовіцьке і Перемиське воєводства) і на Східну (Львівське, Станиславівське і Тернопільське воєводства).
В 1772 році Галичина перейшла до Австро-Угорщини, яка володіла нею до 1918 року. 1 листопада 1918 року створена Західно-Українська Народна Республіка, яка 22 січня 1919 року об'єдналась з Українською Народною Республікою в єдину соборну Українську Народну Республіку.
У 1919 році Покуття на короткий час захоплює Румунія, а потім край знову, аж до 1939 року, потрапляє під польську окупацію. - 3 1939 по 1941 роки Покуття в складі УРСР входило до Радянського Союзу. З 1941. по 1944 роки воно було окуповане Німеччиною, з 1944 по 1991 роки Покуття в складі УРСР знову належало до Радянського Союзу. 16 липня 1991 року Верховна Рада України проголосила Акт про незалежність України. 24 серпня 1991 року Верховною Радою України проголошена декларація про незалежність України, яку схвалило більше ніж 90% населення України на всенародному референдумі першого грудня 1991 року. Україна стала самостійною соборною незалежною державою.
Через Обертин протікає невелика річка із загадковою назвою Чорнява, що бере свій початок в околицях Коршева. і несе свої води через Коломийський, Тлумацький, Городенківський, Снятинський райони і впадає в Прут.
Населення Обертана поступово зростало. Цьому сприяло надання Обертинові Магдебурґзького права. На колонізовані Польщею покутські землі почала переселятись насамперед польська, а за нею німецька, чеська та угорська шляхти, якій передавались у володіння земельні наділи, пересе¬лялись і євреї, які узяли у свої руки майже всю торгівлю. У VII-VIII ст. поселились в Галичині вірмени, які також торгували і займались ремісництвом.