Факти русифікації України

1888 рік.

Указ Олександра ІІІ 'Про заборону вживания в офіційних установах української мови та хрещення українськими іменами'.

1889 рік.

У Києві, на археологічному з'їзді, дозволено читати реферати всіма мовами, крім української.

1892 рік.

Російський уряд наказує цензорам суворо стежити за тим, щоб не допустити українських літературних перекладів з російської мови.

1894 рік.

Заборона ввезення українських книг з-за кордону.

1895 рік.

Заборона української читанки та українських книг для дітей.

1903 рік.

На відкритті пам'ятника І.Котляревському у Полтаві не дозволено промови українською мовою.

1905 рік.

Кабінет Міністрів Росії відкинув клопотання Київського та Харківського університетів про скасування заборони української мови, визначаючи це несвоєчасним.

1906 і 1907 рік.

Закриття 'Просвіти' в Одесі та Миколаєві.

1908 рік.

Указ сенату про те, що освітня робота в Україні шкідлива й небезпечна для Росії.

1910 рік.

Указ Столипіна про зарахування українців до розряду інородців і про заборону будь-яких українських організацій.

1914 рік.

Указ Миколи І про заборону української преси.

1919 рік.

Після завоювання України більшовиками - знищення національно свідомої частини населення та заборона всіх українських літературних, драматичних та усних творів, серед яких лише українських народних пісень - триста тисяч.