"Енеїда" Iвана Котляревського - енциклопедiя українознавства

I. П. Котляревський - основоположник нової української лiтерату ри. Вiн першим заговорив справдi народною українською мовою про народ i прекрасно змальовував характер українцiв, їх погляди на життя та їх побут як в лiрико-драматичних творах, так i в гумористично -сатиричних ("Наталка Полавка", "Москаль-чарiвник", "Енеїда").

Поема "Енеїда" - травестiйно-бурлескна. Травестiйними називаються твори, у яких на пiдгрунтi вiдомого сюжету письменники створюють власнi образи. Котляревський, розповiдаючи про пригоди троянцiв, вiдтворює характери, побут, звичаї українцiв з такою детальнiстю, що поему цiлком можна назвати енциклопедiєю українознавства.

З опису пекла i раю ми дiзнаємося про типовий склад тогочасного українського суспiльства:

Були невiрнi й християни,

Були пани i мужики,

Була тут шляхта i мiщани,

...Були i штатськi, i воєннi,

Були i панськi, i казеннi,

Були миряни i попи.

Зi згадуваних у текстi поеми подiй легко довiдатися про окремi моменти з iсторiї України. Так, Сивiлла говорить, що "при Шведчинi я дiвовала", а "татарва як набiгала, то я вже замужем була".

Зi скульптурно-живописною виразнiстю вiдображує I. Котляревський зовнiшнiсть, характер, мораль українцiв. Перед нами запорозькi козаки постають такими, якими вони були як за внутрiшнiми особливостями характеру - самовiдданими, героїчними, здатними вiддавати життя за рiдну землю, але часом i п'яницями та бешкетниками, - так i за зовнiшнiстю:

Щоб голови всi обголяли,

Чуприни довгi оставляли,

А ус в пiвлiкоть би торчав...

Згадує автор подробицi органiзацiї i вигляду козацького вiйська:

Так славнiї полки козацькi,

Лубненський, Гадяцький, Полтавський,

В шапках, було, як мак, цвiтуть.

Пошили синi всiм жупани,

Наспiд же бiлiї каптани, -

Щоб був козак, а не мугир.

Говорить письменник i про народну мораль, про вiру у справедливiсть, у неминучiсть кари за зло та винагороди за добро (у пеклi - несправедливi пани, здирники).