Енергетика й екологія

Учитель. Отже, електрична енергія — це наслідок розвитку цивілізації. Вона дає нам можливість диви¬тися телебачення, слухати радіо, користуватися ба¬гатьма пристроями. Але скажіть, про що завжди треба пам'ятати, користуючись якимось досягненням цивілізації?

Учні. Про вплив цих досягнень на навколишнє середовище.

Учитель. Зараз я хочу запропонувати один ціка¬вий експеримент. Давайте з'ясуємо, хто з вас може відмовитися від благ цивілізації заради збереження довкілля. Прошу всіх закрити очі і підняти руку, хто готовий це зробити. Дякую.

(Учитель оцінює й коментує роботу учнів, їх уміння працювати з науковим матеріалом, аналізувати, ро¬бити висновки, активну роботу на уроці, цікаві й змістовні повідомлення. Задає домашнє завдання.)

Методичні поради

Поділ на групи, доцільно зробити на поперед¬ ньому уроці, а кожній групі дати домашнє завдання знайти й опрацювати матеріали про певний тип електростанції.,,

Метод базово-перехресних груп. Учитель проводить поділ на базові групи, в яких учні опрацьовують ма¬теріал певного типу (кожна група — інший). Після цього вчитель формує нові перехресні групи таким чином, щоб до їх складу входили представники з кож¬ної попередньої базової групи. У цих групах учні на¬вчають один одного, передаючи їм знання, здобуті в базових групах.

Поділ на групи можна проводити різними способами. Наприклад, роздати учням картки різного ко¬льору, на яких написані цифри 1, 2, 3,4, 5, 6. Базові групи формуються за кольорами карток, перехресні — за цифрами (такий спосіб формування груп запро¬понований на даному уроці). Можна на невеликих ар¬кушах паперу написати символи А1, А2, АЗ, А4, А5, А6, Б1, Б2,... і т.д. до Е6. Базові групи формуються за буквами, перехресні — за цифрами. Кількість учасників групи не повинна перевищувати 6 осіб.

Метод «дерево рішень». Кожна група отримує для заповнення таблицю (великого формату із намальо¬ваним «деревом рішень» проблеми, яка розглядаєть¬ся) і фломастери. Під час роботи учасники групи занотовують вади і переваги кожного варіанта, а потім приймають рішення про шляхи вирішення проблеми. Після завершення роботи представники кожної групи повідомляють результати роботи своїх груп.

ДОДАТОК

ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ (ГЕС)

Енергетика - галузь господарства, яка виробляє енергію, має важливе значення для розвитку еконо¬міки, науки й культури нашої країни. Зараз значну питому вагу з вироблення електроенергії мають механічні джерела енергії — ГЕС.

Вода була першим джерелом енергії, і, мабуть, першою машиною, в якій людина використала енер¬гію води, була примітивна водяна турбіна.

У сучасній ГЕС маса води з великою швидкістю спрямовується на лопасті турбін. Вода через захисну сітку і регульований затвор тече стальним трубо¬проводом до турбіни, над якою встановлено генера¬тор. Механічна енергія води за допомогою турбіни передається генераторам, в яких перетворюється в електричну. Після виконання роботи (обертання турбіни) вода витікає в річку тунелем, що поступово розширюється, втрачаючи при цьому свою швидкість.Затрати на будівництво ГЕС великі, але вони ком¬пенсуються тим, що не доводиться платити (при¬наймні, в явній формі) \ за джерело енергії - воду. Потужність сучасних ГЕС перевищує 100 МВт, а ККД становить 95 %. Така потужність досягається за до¬сить малих швидкостей обертання ротора, тому су¬часні гідротурбіни вражають своїми розмірами. Турбіна — енергетичне дуже вигідна машина, оскільки вода легко і просто змінює поступальний рух на обер¬тальний.

Будівництво греблі на річці дає змогу створити значну різницю рівнів води нижче і вище від ГЕС уздовж течії річки, тобто між верхнім і нижнім б'єфами. Інколи ця різниця рівнів сягає понад 100 м. Вода верхнього б'єфа падає із значної висоти на ло-пасті гідротурбіни, обертає її, а разом з нею обертає генератор електроенергії, який жорстко з'єднаний з турбіною. Потужність будь-якої ГЕС залежить від різниці рівнів води верхнього і нижнього б'єфів та від кількості кубометрів води; що проходить за 1 с через лопасті турбін станції: чим вона більша, тим потужніша ГЕС.