Використання компасу в поході

- Для технічного опису нитки маршруту.

Виконання вправи:

1a. Тримаючи компас таким чином, щоб довга сторона плати була від нас, повертаємо плату так, щоб лінія "центр стрілки-серединна лінія компасу" вказувала на об‘єкт, на який бажаємо визначити азимут (D).

Точніше напрямимо плату компасу на об‘єкт - точніше буде визначений азимут.1b. При бажанні "напрямити" компас на потрібний об‘єкт можемо і дивлячись вздовж однієї з бокових сторін плати (бокового ребра), причому її довга сторона має бути від нас. На думку автора, недолік цього способу той самий, що й описаний у п.III-3b.

2. Тримаючи плату горизонтально, чекаємо поки заспокоїться магнітна стрілка і прокручуємо колбу так, щоб її лінії стали паралельно стрілці компасу, причому північна сторона ліній колби має стати зі сторони північного краю стрілки компасу.

Від точності виставлення ліній колби паралельно стрілці компасу у великій мірі буде залежати точність визначення азимуту на об‘єкт.

Дане положення колби-плати буде "геометричним" азимутом на об‘єкт D.

Мал 4.

3. Числове значення азимуту буде дорівнювати тому числу, на яке вкаже на шкалі колби серединна лінія плати (див. мал. 4).

Примітка: Для якмога точнішого визначення азимуту найбільше підходять компаси з дзеркалами (мал. B-2).

Досить точні результати дає зйомка азимуту вдвох: пункт IV-1a (або IV-1b) виконує одна людина, а пункт IV-2 в той самий час - інша.

Вправа V. Нанесення на карту азимуту, "знятого" на об‘єкт місцевості.

Вправа виконується за 4-8 секунд.

Для чого це потрібно в поході?

- Використовується в комбінації з вправою IV.

Виконання вправи:

1. Знаходимо на карті точку (F), звідки "брався" азимут на об‘єкт (D).

2. Маючи на компасі щойно знятий "геометричний" азимут, повертаємо весь компас (не зрушивши при цьому колбу з положення отриманого у вправі 4) так, щоб лінії колби стали паралельно до ліній магнітного меридіану, нанесених на карту у вправі II-3. Північна сторона ліній колби має бути повернена до півночі на карті.

Примітка: Якщо маємо в розпорядженні тільки числове значення азимуту, перед початком виконання п.V-2, прокручуємо колбу так, щоб серединна лінія плати вказала на шкалі колби на відповідне число.

3. Підсуваємо одну з довгих країв плати до точки F на карті і проводимо олівцем лінію через точку F в напрямку довгої сторони плати.

Дана лінія, накреслена на карту (правильніше - кут між магнітною північчю і цією лінією) і буде азимутом на об‘єкт D з точки F (мал. 5).

Мал 5.