Використання компасу в поході

Вправа виконується за 3-6 секунд.

Для чого це потрібно в поході?

В комбінації з вправою II:

- для руху на місцевості без лінійного орієнтира (стежки, дороги, просіки, струмка і т.п.);

- для визначення (вибору) потрібного лінійного орієнтира з декількох, реально наявних на місцевості;

- для контролю руху по слабовиражених лінійних орієнтирах;

- для контролю руху лінійними орієнтирами в умовах обмеженої видимості (в лісі, в тумані, в темряві);

- для ідентифікації віддалених об‘єктів місцевості (вершин, перевалів, населених пунктів і т.п.) з об‘єктами, що позначені на карті.

Виконання вправи:

1а.Знімаємо "геометричний" азимут з карти, як вказано у вправі II-3;

1b. або виставляємо на колбі числове значення азимуту, відоме з вимірювання, проведеного у вправі II-4, опису походу, чи з інших джерел. Для цього прокручуємо колбу так, щоб напроти серединної лінії компасу стало відповідне потрібному азимуту число.2. Тримаючи плату горизонтально, чекаємо поки заспокоїться стрілка і повертаємо весь компас (не зрушивши колбу) таким чином, щоб лінії колби стали паралельно стрілці компасу, причому північна сторона ліній колби була зі сторони північного краю стрілки (див. мал. 3-1).

Наскільки точно поставимо лінії колби паралельно стрілці компасу, настільки точно буде визначений напрямок руху на місцевості.

Мал 3-1.

3a. Не повертаючи компас, проводимо поглядом (олівцем, ручкою без залізних деталей і т.п.) по лінії "середина магнітної стрілки-серединна лінія компасу" і "засікаємо" який-небудь, якмога віддаленіший і якмога виразніший, об‘єкт на місцевості (С) в напрямку, який отримали, проводячи поглядом.

3b. Багато хто цю процедеру проводить так: проводить поглядом вздовж однієї з бокових сторін плати (бокового ребра) і "засікає" об‘єкт на місцевості (C') - див. мал. 3-2 (відстань між точкою С та С' дорівнює половині ширини плати, тому в дальнішому різниці між ними робити не будемо).

Попри простоту цей спосіб має один суттєвий недолік: коли людина дивиться вздовж довгої сторони плати, вона не може оцінити чи дійсно в цей момент магнітна стрілка паралельна до ліній колби, оскільки буде дивитися на стрілку дещо збоку.

Примітка: "Засікати" об‘єкт С треба обов‘язково. Якщо цього не зробити, то правильно виставивши азимут і навіть дивлячись у правильному напрямку, людина дуже часто йде не цілком туди. Так само "засічка" об‘єкту С є корисним у випадку, коли під час руху по азимуту приходиться обходити непрохідні або тяжкопрохідні ділянки місцевості.

Мал 3-2.

4. В умовах обмеженої видимості, дійшовши до точки С, проводимо процедуру п.п. II-3 повторно.

Можливі помилки: