Інформаційні системи маркетингових комунікацій у сільському зеленому туризмі

—наукова та довідкова література, картографічні матеріали;

—матеріали конференцій, презентацій, нарад з питань сільського зеленого туризму;

—каталоги виставкових та ярмаркових заходів.

Інформація, що надходить в інформаційні центри, повинна "фільтруватися" його співробітниками й чітко структуризуватися у такі блоки:

1.Блок інформації щодо домінуючих чинників зовнішнього середовища — соціально-демографічних, правових, економічних, політичних, культурних, науково-технічних, екологічних (передусім, Центр повинен володіти підбіркою законодавчих і нормативних актів, що мають відношення до організації сільського зеленого туризму; звітами про екологічну ситуацію в регіоні).

2.Блок інформації, про туристичний потенціал регіону та його окремих районів: дані про забезпеченість регіону та районів об'єктами агротуристичної і соціальної інфраструктури; таблиці кількісних показників попиту і пропозиції в районах; довідки про кожен конкретний об'єкт агротуризму та атракцію відповідно до чіткої класифікації; інформація про умови автотуризму в регіоні; календарі національних, релігійних свят, культурно-масових і спортивних заходів.

3.Блок інформації про постачальників послуг: довідки про заклади розміщення (їх вид, клас, спеціалізація, адреси, тарифи, особливості бронювання); довідки про заклади харчування (тип, місцезнаходження, спеціалізація, ціни); довідки про транспортні компанії, розклади руху транспорту; довідки про екскурсійні фірми (перелік екскурсій, ціни); довідки про видовищні та спортивні заклади і споруди; довідки про фірми з надання побутових послуг та прайси на послуги цих підприємств.

4.Блок інформації про споживачів: характеристика туристичних потоків; профілі цільових сегментів; інформація про постійних клієнтів (ім'я, реквізити, місце роботи, спосіб оплати послуг, тривалість відпочинку, частота звернення до турпосередника, споживчі переваги під час відпочинку в сільській місцевості).

5.Блок інформації про потенційних конкурентів: характеристика реальних конкурентів (курортні готелі,

мотелі, санаторії, пансіонати, турбази) за цільними сегментами та реґіональними ринками (місцезнаходження, асортимент послуг, ціни, рекламні стратегії, партнери, ринкова частка, організаційна структура).

6.Блок інформації про посередників: дані про маркетингових партнерів (рекламні фірми, страхові, кредитно-фінансові установи), включаючи прайси на їх послуги; дані про виставково-ярмаркові заходи.

7.Блок виробничої інформації: асортимент агротуристичних послуг, ступінь його оновлення, аналіз життєвих циклів старих і перспективних турпакетів.8.Блок інформації іцодо розподілу збуту агротуристичного продукту регіону: географія районів збуту, територіальні відмінності за кількістю відвідувачів, оплаченою вартістю спожитих послуг, типами покупців; ефективність каналів реалізації.

9.Блок внутрішньої маркетингової інформації: обсяг і структура маркетингового бюджету, і відповідно, рекламного бюджету Центру; маркетингові плани та програми.

10. Блок внутрішньої фінансової інформації: фінансова стійкість Центру; платоспроможність; результативність діяльності; результативність використання зовнішніх ресурсів (грандів); співвідношення власних і запозичених коштів.

Основною складовою сучасних маркетингових комунікацій у сільському зеленому туризмі виступає Інтернет — глобальна комп'ютерна мережа, що охоплює весь світ. Сьогодні він нараховує мільйони абонентів у понад 150 країнах.

В архівах мережі можна знайти інформацію практично з усіх сфер людської діяльності, включаючи необхідні потенційному споживачеві дані про наявні в обраному регіоні агрооселі та інші туристичні ресурси, транспортні комунікації і навіть прогноз погоди на період відпочинку.