Форми організації відпочинку в селі. Відмінність сільського і міського туризму

Система стандартизації агроосель також необхідна організаціям, які займаються рекламою агроосель і просуванням агротуристичного продукту на ринок (тур-оператори, асоціації власників агроосель тощо). Адже вона акцентує увагу потенційного покупця на головних споживчих якостях агротуристичного продукту та передбачає відповідність якості встановленій ціні продукту.

Стандартизація агрооселі забезпечує:

—прозорість пропозиції для клієнта;

—контроль якості агротуристичного продукту;

—урізноманітнення пропозиції та різницю в ціні [25].

Для України найдоцільніше перейняти досвід Польщі у сфері сертифікації агроосель, де вона проводиться інспекторами польської Федерації сільського туризму "Гостинні господарства" кожні два роки. Згідно з польським законодавством, оселі для гостей не підлягають обов'язковій стандартизації, але ці приміщення можуть використовуватися для надання послуг нічлігу лише при їх відповідності певним вимогам, затвердженим розпорядженням Голови Ради Міністрів.

Мале туристично-готельне підприємництво як основний вид діяльності сільських мешканців у курортно-рекреаційних районах держави

Перспективним високо конкурентним різновидом сільського зеленого туризму, поширеним у курортно-рекреаційних районах України, є побудова сільськими підприємцями житлових будівель готельного типу, призначених для надання населенню рекреаційних послуг у сільській місцевості.На відміну від здачі сільськими господарями окремих кімнат у своїх оселях, цей вид сільського зеленого туризму є прогресивною формою малої підприємницької діяльності, що дає селянам основні доходи та сприяє підвищенню рівня зайнятості, а отже, добробуту членів сільських громад.

Такий вид сільської діяльності має чітке законодавче визначення:

—до послуг сільського туристичного бізнесу варто відносити надання господарями відпочивальникам в оренду кімнат та окремих будинків, а також організацію харчування й дозвілля агротуристів. Тобто господарі агрокотеджів можуть надавати повний спектр супутніх і додаткових послуг, зумовлених організацією перебування туриста у цьому агропансіонаті (від забезпечення трансферу з залізничного вокзалу чи аеропорту, організації екскурсій та розважальних шоу-програм до здачі в оренду приватних транспортних засобів та індивідуального екскурсійно-туристичного супроводу);

—надання агротуристичних послуг у сільському господарстві — це, зокрема, використання з цією метою земель, будівель та інших засобів певного господарства з правом змінити характер їхнього первісного функціонального призначення — здійснення сільськогосподарського виробництва.

Український селянин-власник агропансіону як організатор туристичної діяльності у сільській місцевості може займатися:

—активним туризмом (збудувати на своїй території спортивний майданчик, кінний манеж, гірський витяг, ставок для спортивного рибальства, розробити і пропонувати своїм гостям як гід-екскурсовод пішохідні, санні, вело- та кінні (бричкою чи верхи) маршрути і прогулянки);

—екотуризмом (організовувати гостям відпочинок в екологічно чистій місцевості, вживання екологічно чистої продукції, сприяти у заготівлі лікарських трав, лісових ягід і грибів);

—мисливським туризмом;

— культурно-етнічною діяльністю (кустарне вироблення й продаж відвідувачам сувенірної продукції ужиткових народних промислів, залучення туристів до організації й участі у національних обрядах, традиційних ремеслах українського селянина та господарсько-польових роботах (сінокіс, бджільництво, випас худоби тощо).