Проблеми використання біотичних рекреаційних ресурсів у туристичній галузі України

широколистяні інші — хвойні

та дрібнолистяні

Віковий складперестиглі,

стиглі,

достигаючі середньо-віковімолодняк

Важливим проявом фітонцидів є їх стерилізуюча дія на мікрофлору повітря. В 1 м3 міського повітря «живе» 30–40 тис. бактерій та інших мікроорганізмів, а в лісовому від 30 до 400. Фітонциди сосни звичайної, дуба червоного, ялиці білої, модрини європейської, крушини ламкої вбивають збудників туберкульозу, кишкової палички; ялиці — коклюшну паличку, збудників дизентерії та черевного тифу; берези і тополі — зменшують кількість мікробів золотистого стафілококу.

Таблиця 3.

Фітонцидність окремих порід дерев та кущів [за Генсіруком С.А.]

Ступінь фітонцидностіПорода

1 (найвищий)дуб черешчатий, клен гостролистий, ялівець вірґінський

2береза, сосна звичайна, ялина, ліщина, черемха, смерека, акація біла, чорниця

3модрина, ясен, липа, вільха, горобина, акація жовта, бузок звичайний

4в’яз, бересклет

5 (найменший)бузина, крушина

Іонізація повітря — одна з причин сприятливого впливу лісів на організм людини, зокрема на нервову систему (безсоння, перевтома тощо). Лікувальні властивості іонізованого повітря використовують при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, бронхіальній астмі, легеневому туберкульозі. Значним чином саме цим зумовлений територіальний розподіл відповідних курортів в Українських Карпатах, лісостеповій зоні та на Поліссі. Найбільший іонізуючий ефект властивий сосні звичайній, ялині звичайній та дубу.

Щодо пейзажного різноманіття, то найвищий вплив на емоційний стан мають лісові ландшафти Українських Карпат та Кримських гір (включно з Південним берегом Криму), окремі ділянки Волино-Подільської височини (Товтри, Медобори, Кременецькі гори), окремі регіони Донецького кряжу (так звана Українська Швейцарія в районі Слов’яногірська), Словечансько-Овруцький кряж на Житомирщині тощо. Оскільки емоційне світосприйняття є цілком індивідуальним, то і рівнинні частини степу та лісостепу, і заболоченні ділянки Полісся та Дунайських плавнів дають комусь не лише спокій, а й натхнення.

Із загальної площі зелених насаджень в населених пунктах 64% припадає на ліси [2]. У контексті використання рекреаційних лісів існує ще одна проблема: необлаштованість місць для відпочинку. Більш-менш упорядковані вони в міських парках, скверах та садах, частина яких водночас є складовою природно-заповідного фонду (ПЗФ) і взірцем організації міського середовища. В Україні до об’єктів ПЗФ віднесено 510 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, в т.ч. загальнодержавного значення — 88 [7]. Вони не лише задовольняють потребу людини у красі та відпочинку, а й виконують важливу екологічну функцію.

Серед найкращих парків-пам’яток садово-паркового мистецтва є: Немирівський (м. Немирів, Вінницька обл.), Трощанський (Чуднівський р-н, Житомирська обл.), Партизанської слави (смт. Делятин, Івано-Франківської обл.), Згурівський (Київська обл.). Хутір Надія та Онуфріївський (Кіровоградська обл.), Гостра могила (м. Луганськ), Стрийський (м. Львів), Кардамичівський (Одеська обл.), Хомутецький та Полтавський міський (Полтавська обл.), Гощанський (Рівненська обл.), Тростянецький (Сумська обл.), Більче-Золотецький та Скала-Подільський (Тернопільська обл.), Краснокутський, Наталіївський, Шарівський (Харківська обл.), Сатанівська перлина, Самчиківський, Полонський (Хмельницька обл.), Корсунь-Шевченківський, Тальнівський, Черкаський «Соснівка» (Черкаська обл.), Сокиринський (Чернігівська обл.), парки Південного берегу Криму (особливо Алупкінський., Лівадія, Масандрівський), Володимирська гірка, Маріїнський, Феофанія, Голосіївський ім. М.Рильського, Сирецький (м.Київ).Оздоровчу і естетичну цінність мають паркові зони санаторіїв та будинків відпочинку. Зокрема, значно підвищується ефективність лікування та оздоровлення внаслідок іонізуючої, фітонцидної та мікрокліматичної дії чудових паркових зон у санаторіях «Карпати» (Чинадієве); «Сокіл», «Морський прибій», «Дюльбер», «Гірський», «Ай-Даніль» (ПБК); м. Саки; «Гопри» (Херсонська область); «Аркадія», «Ім. Чкалова» (Одеса); курортів Немирів, Шкло, Моршин, Трускавець, Великий Любінь та Роздол (Львівська область); Хмільник (Вінницька область), Пуща-Водиця (м. Київ) та ін., які також є складовими ПЗФ України.