Туристичні можливості малих історичних міст України

ефективне заохочування ресурсів для розвитку галузі;

приватизацію колосальної за об’ємом бази оздоровчих закладів, яка до цих пір існує в режимі “радянських економічних реалій”.Та це є тільки передумови розвитку. Внутрішньою пружиною, котра підштовхне справу, може стати здатність наших громадян, малого та потужного бізнесу на місцях створити такі умови сервісу, такий рівень туристичних продуктів, які б переконали як внутрішній так і зовнішній ринок, що саме тут знаходиться обіцяний туристичний рай.

Тут ми підійшли до ключової, на наш погляд, проблеми позитивних економічних зрушень. На мить уявімо, що раптово, за ніч, нормативні акти, які регулюють розвиток туризму в Україні, будуть приведені у відповідність до стандартів країн, де туризм процвітає (автори впевнені, що, до речі, це досить швидко може відбутися). Що станеться з ранку наступного дня? А нічого. Тому, що розквіт туризму як стратегічної галузі передбачає наявність високо професійної творчої ініціативи мільйонів людей, які перетворять притаманну всім українцям гостинність у потужний конкурентноздатний туристичний продукт. А саме, ми зіткнемося (власне, ми вже стикаємося) із проблемою активізації внутрішнього потенціалу територіальних громад, які пов’язують свій стратегічний розвиток з туризмом. І тут на перший план виходить необхідність запуску потужного інструменту змін, яким є ефективна співпраця в трикутнику місцева влада - територіальна громада – місцевий бізнес.

Співробітництво цих трьох факторів процесу місцевого розвитку є джерелом і одночасно рушійним механізмом для створення тієї суспільної атмосфери, яка б стимулювала масову творчу ініціативу перетворень на місцях. Для цього директивні акти зайві. Це співробітництво починається з відкритого суспільного діалогу влади, бізнесу і активу територіальної громади про спільне майбутнє, про стратегії досягнення цього майбутнього.

І першій досвід, перші вдалі паростки таких процесів в Україні вже є. Наведемо приклад, який автори спостерігали протягом останніх двох років. В рамках Програми Муніципального Розвитку, яка реалізовується в Україні дослідницьким інститутом “Трайєнгл” (RTI) за підтримки Агенства з Міжнародного розвитку США (USAID) відбувається спільно з Асоціацією міст України (АМУ) проект “Створення Регіональних відділень АМУ”. Проект передбачає створення та технічне забезпечення мережі регіональних (обласних) відділень Асоціації міст України, створення електронної мережі спілкування між 130 малими містами України та проведення циклу навчальних тренінгів для керівництва та муніципального активу малих міст з питань створення дорадчих комітетів, проведення громадських слухань з питань стратегічного розвитку міст, бюджетів та ін.

Після заходів, передбачених проектом RTI у низці малих міст Західної України (Бережани, Збараж, Золочів, Галич, Почаїв, Кременець та інші) за ініціативою міських голів, які пройшли навчання по проекту, були створенні громадські дорадчі комітети при міських головах, в які увійшли представники депутатського корпусу міст, місцевого бізнесу та громадськості.

Ці ініціативні групи за допомогою консультантів RTI проаналізували стан та перспективи розвитку міст методикою SWOT аналізу (слабки, сильні сторони, можливості та загрози розвитку), винесли питання стратегічного розвитку своїх міст на обговорення з громадянами через проведення громадських слухань. В нашому випадку наведені міста є малими історичними містами.

Визначення спільної для територіальної громади стратегії розвитку підштовхнуло процеси активізації громадських ініціатив, які вилилися у створення в цих містах центрів розвитку. Ці центри взяли на себе функцію координації та реалізації безпосередніх проектів інформаційної підтримки розвитку туризму. Завдяки ініціативам територіальної громади та місцевої влади такі міста, як Бережани, Збараж, Кременець та інші набули статусу державних історико-культурних заповідників.

Розвиток місцевих ініціатив підняв проблему обмеженості ресурсів, які має кожне історичне місто, і відповідно виникла ідея об’єднання зусиль цих малих історичних міст України для просування своїх інтересів у розвитку туризму як стратегічного напрямку.

Після низки обговорень у 2001 році міські голови 7 міст започаткували створення “Спілки розвитку туризму та ремесел малих міст Західної України”. Спілка взяла на себе функцію координації спільних дій міст-членів Спілки щодо розвитку туризму, лобіювання та просування інтересів її членів на регіональному та центральному рівнях. Зараз спілка нараховує вже 18 міст і цей список постійно розширюється.

Об’єднання міст у Спілку дозволило швидко поширювати вдалі приклади та досвід щодо конкретних рішень та ініціатив з підтримки туризму, відпрацювати спільну ідеологію створення туристичних продуктів, об’єднуватися у нові туристичні маршрути, впроваджувати єдині корпоративні стандарти гостинності, а головне – об’єднувати ресурс там, де індивідуальної ініціативи кожного міста не вистачає.Окремим напрямком діяльності стала безпосередня співпраця з Державною туристичною адміністрацією, спільно з якою розпочата робота з розробки “Програми розвитку туризму та ремесел малих міст Західної України”, яка стане регіональною конкретизацією Національної програми підтримки розвитку туризму до 2010 року. До речі, цей досвід активізації територіальних громад не є одиничним. Після циклу тренінгових семінарів RTI з міськими головами та місцевим активом малих південних міст України виникла Асоціація розвитку курортних міст Українського Приченомор’я “Таврія”, яка має на меті ті ж цілі, що й Асоціація малих історичних міст Західної України.