Принципи міжнародної та європейської туристичної політики

Туристична політика країн Європейського союзу націлена на координацію розвитку туризму країн-учасниць. Союз визначив основні принципи спільних рішень проблем для забезпечення росту туризму в цих країнах:

захист туристів і їхнього вільного пересування, що включає в себе: спрощення поліцейського і митного контролю на границях; підвищення безпеки туристів і захист їх від несумлінної реклами; гармонізація страхування туристів і їхнього автотранспорту; інформування про їхні соціальні права;

гармонізація правил діяльності в індустрії туризму, що стосується: гармонізації податкової політики в різних країнах; взаємного визнання рівня кваліфікації і дипломів професійної підготовки; поділу відпускних періодів для зняття навантаження на туристську індустрію в пікові сезони;

регіональний розвиток туризму з метою його просування в нерозвинені регіони союзу, що мають туристський потенціал.

Однак ЄС, активно координуючи туристську діяльність, не втручається в національну політику кожної з країн-учасниць, адаптовану до їх специфічних умов.

У Великобританії туристична політика координується Британською туристською адміністрацією, створеною в 1969 р., яка відповідає за просування британського туристського продукту за рубіж. Адміністрація нараховує близько 400 чоловік, половина з який працює в 22 закордонних представництвах, що керуються трьома головними менеджерами, що базуються на основних ринках, що генерують: у Північній Америці, Європі й Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Бюджет адміністрації забезпечується державними субсидіями і фінансуванням із приватного туристського сектора. У 2003 р. бюджет складав приблизно 53 млн євро, з яких 35 млн євро припадало на державні субсидії. В останні роки більш 40% цього бюджету витрачається на рекламу і маркетинг і тільки чверть - на адміністративні витрати.

Для досягнення основних цілей, а саме максимізації надходжень від туризму і просування туристських центрів Великобританії на всі нові ринки британська туристична адміністрація проводить:

публікацію величезної кількості реклам;

рекламні заходи за рубежем через мережу своїх офісів і агентів, пресу, телебачення і радіо;

організацію конференцій за участю закордонних фахівців з туризму і їхніх британських колег;

організацію екскурсій іноземних журналістів для представлення туристських продуктів країни;

дослідження й оцінку досягнень. Міжнародну туристську політику Франції, крім Міністерства по туризму країни, координує організація "Мезон де ля Франс". У нее входять 850 державних, приватних і інших громадських організацій, які платять членські внески. Ця організація складається їхнього головного офісу в Парижеві і 38 закордонних офісів у 29 країнах, де працює близько 200 чоловік.

Бюджет "Мезон де ля Франс" складає приблизно 69,2 млн дол., з яких одна третина витрачається на паблік рілейшнз і збут, третина - на рекламу, а частина, що залишилася - на забезпечення інформацією й операційні витрати.

У 90-і роки просування французького туристського продукту на закордонні ринки протікало дуже успішно. Фахівці підрахували, що кожен вкладений у просування франк приносив 100 франків надходжень.

Для створення відмінного іміджу туристському продукту Франції "Мезон де ля Франс" через свої закордонні офіси поширює брошури, путівники й іншу інформацію про усі французькі туристські товари. Для членів асоціації вона проводить консультації і надає зібрану базу даних про дослідження ринку, здійснює рекламну кампанію і заходи паблік рілейшнз (торгові виставки, конференції, ділові зустрічі для журналістів і фахівців туризму й ін.). Ключем до успіху "Мезон де ля Франс" послужило уміння постійне зондувати ринок і на основі отриманої інформації застосовувати різну політику просування на різних ринках, що генерують. У 90-х роках пріоритетними ринками для Франції по обсязі і потенціалу були Японія, США, Німеччина і Великобританія, надходження від який склали половину всіх надходжень країни від міжнародного туризму. Інші європейські держави - Італія, Іспанія і Скандинавські країни, а останнім часом і Росія є для Франції зростаючими ринками.