Перспективи туризму в регіонах України

Херсонська область

Незважаючи на унікальні природні рекреативні можливості регіону, а саме: Чорне та Азовське моря, туризм в області характеризують як украй млявий. Туристи приїздять переважно до родичів або знайомих. Поки що нічого суттєвого не зроблено для відновлення туристичних поїздок до унікального заповідника Асканія-Нова, хоча заповідник функціонує, і на його території розташовано науково-дослідницький інститут тваринництва степових районів. Нагадаємо, що Асканія-Нова - єдиний в Європі куточок степу із унікальною рослинністю, яку ніколи не розорювали. Тут створено зоопарк, де зібрано тварин та птахів майже з усього світу. Велику частину займає парк, у якому відтворено різні кліматичні зони землі. Історія парку починається з 1874 року.

Дніпропетровська область

Дніпропетровськ не володіє належною кількістю рекреаційних зон, тому для місцевої влади першочергове завдання - реконструкція та налагодження наявних місць відпочинку та оздоровлення. Заступник завідувача відділу комунальних послуг В.Свиридов: “Цього року чи не вперше проведено багато робіт на Монастирському острові (головне місце відпочинку для мешканців міста). Зокрема, вирішено питання зовнішнього освітлення, влаштовано постачання питної води, облаштовано місця для сміття тощо)”. В планах місцевої влади з покращення привабливості міста для туристів - проект неонового декоративного освітлення на 26 архітектурних обєктах - будівлях та памятниках, розташованих уздовж міського проспекту К.Маркса. Роботи заплановано завершити до Дня незалежності. Вартість проекту - 3 млн. грн. Представники міськвиконкому стверджують, що для реалізації проекту використовують не бюджетні кошти, а кошти підприємств міста.

Полтавська область

Туризм на Полтавщині ще не став суттєвим чинником регіонального розвитку. Про це свідчать хоча б такі показники: у структурі реалізованих платних послуг туристсько-екскурсійним у 1995 році належало 1,9%, у 1999 - 0,4%, а в 2000 - всього 0,3%. В абсолютних цифрах обсяги реалізації туристсько-екскурсійних послуг теж мають тенденцію до зменшення. 1995 року це було 2213,2 тис. грн., 2000 - 1704,8 тис. грн.

Щодо кількості людей, які протягом 2000 року вдавалися до послуг субєктів туристської діяльності, то цілком очевидно, що 77934 чол., охоплені внутрішнім туризмом, - це мізер, порівняно з півторамільйонним населенням області.

Скажімо, 2000 року субєкти туристичної діяльності Полтавщини надали послуги всього 78777 туристам, з них - 355 іноземним туристам, 488 громадянам України, які виїжджали за кордон, 77934 туристам, охопленим внутрішнім туризмом. За рік надано послуги 33131 екскурсанту.

Метою відвідування Полтавщини туристами було: для 44670 осіб - дозвілля, відпочинок, для 29305 осіб - службова чи ділова поїздка, бізнес, навчання, для 3492 - спортивно-оздоровчий туризм, для 1275 - лікування тощо.

Отож, природні, історичні, етнографічні та інші ресурси Полтави, Кременчука, Миргорода, Диканьки, Сорочинців чи Опішного ще чекають своїх поціновувачів. І місцева влада має зрозуміти, що розвивати Полтавщину можна, не лише добуваючи газ та нафту, але й дбаючи про природу та історію, приваблюючи туристів, як це робиться в усьому світі.

Крим

“На середину липня кримські здравниці заповнені на 71%”, - повідомили у Міністерстві курортів і туризму Автономної Республіки Крим. Загалом в АРК 623 здравниці, з них працюють 464. Крім того, у Криму з початку року відпочили понад 1 млн. 619 тис. курортників. З них - організованих - 234 тис. 826 осіб (це на 162 тис. 126 осіб більше, ніж за аналогічний період 2001 року). Лідер за кількістю курортників - Євпаторія.Міністерство закордонних справ України сприяло створенню й облаштуванню консульського пункту в міжнародному аеропорту “Сімферополь”. Це сприятиме збільшенню кількості іноземних туристів, що прибувають в Україну, передусім у Крим та Одесу, під час курортного сезону. Міністр закондонних справ А.Зленко дав доручення відповідним підрозділам МЗС активізувати інформаційно-розяснювальну роботу за кордоном з метою популяризації українських курортів.

Премєр-міністр Автономної Республіки Крим С.Куніцин вважає, що кримські здравниці не відповідають високим цінам на їхні послуги. Виступаючи в Ялті на республіканській нараді, С.Куніцин підкреслив, що не задоволений результатами підготовки здравниць Південного узбережжя до прийому курортників. Премєр назвав “самовпевненою” думку місцевої влади про те, що для залучення туристів “не потрібно особливих зусиль” і вони “все одно приїдуть”. Особливо С.Куніцин зупинився на ситуації в Ялті, що є найбільшим і найпопулярнішим курортом Криму. На ялтинському узбережжі діють понад 300 здравниць, баз відпочинку, пансіонатів, готелів (усього в Криму - 650), де вважають за краще відпочивати 40-45% усіх гостей півострова. Разом з тим, Ялта - найдорожчий кримський курорт (вартість відпочинку 1 особи в здравницях середньої категорії становить мінімум 18-20 дол. на добу, а в санаторіях і готелях класу люкс - від 50 до 100 дол.). Однак стан курортної інфраструктури в Ялті, рівень її благоустрою, побуту і обслуговування туристів залишається незадовільним, не відповідним цінам. Зокрема, територія міста досі не очищена від сміття, не завершений ремонт автотрас і пішохідних доріг, не готові до відкриття пляжі, не забезпечений контроль за ліцензуванням діяльності, ціноутворенням і якістю обслуговування в сферах громадського харчування, індустрії розваг, приватних пансіонатів і готелів, не відновлені зруйновані очисні споруди, не вирішена проблема забезпечення курорту питною і гарячою водою, яку подають за графіком лише два рази на добу на 1-2 години.