Перспективи туризму в регіонах України
Черкаська область
Далеко за межами України відомі історичні та культурні памятки цього регіону, які викликають зацікавленість в усьому світі. Це Канів з музеєм-заповідником Тараса Шевченка, Умань зі славетним Софіївським парком та святинею брацлавських хасидів - могилою цадика Нахмана, села Шевченкове та Моринці на Звенигородщині, де народився і виріс Тарас Шевченко, Корсунь-Шевченківський, де в 1943 році палала одна з найзапекліших битв Вітчизняної війни.
Черкаси можна було назвати туристичним містом років 10 тому. У Каневі до могили Шевченка державні мужі та національна еліта зїжджаються лише на роковини. Дирекція музею-заповідника волає про нестачу коштів на елементарне утримання національної святині. Пристань на Дніпрі біля Тарасової гори багато років законсервована.
Іще більше проблем із паломництвом брацлавських хасидів. Вони раз на рік, у другій або третій декаді вересня масово приїздять до Умані, аби за заповітом Нахмана відсвяткувати свій Новий рік (Рош-Гашан) біля його поховання. До сьогодні на державному рівні не вирішено проблему розташування тисяч паломників. Сотні тисяч доларів, які могли б поповнити бюджет області, осідають у кишенях комерційних фірм або приватних осіб.
На цьому фоні єдиним острівцем благополуччя виглядає дендропарк “Софіївка” - державний заповідник, на утримання якого централізовано виділяються кошти з держбюджету.
Розмови на найвищому рівні щодо створення на території Звенигородського району державного заповідника поки що залишаються розмовами. Дороги до сіл Моринці та Шевченкове в дуже незадовільному стані.
На місцевому ж рівні досі не можуть розібратись із заборгованістю з пенсій та зарплат, тому проблеми туризму -далеко не найголовніші.
Чернівецька область
Чернівецька область лише починає розвивати свій туристичний потенціал. А він є досить значним: це передгіря та низькогіря Карпат, гірські села зі своїми автентичними принадами, тисячолітня Хотинська фортеця, комплекс печер на кордоні з Молдовою, включно зі 100-кілометровою печерою “Попелюшка”, яка є третьою за розміром у світі гіпсовою печерою.
Серед науковців побутує гіпотеза й про те, що є доступні печери, які проходять під річкою Дністер. Однак коштів на детальні дослідження немає.
Чернівецька влада може звітувати лише про початок налагодження зеленого туризму та спроби налагодження бізнес-туризму (побудовано кілька невеличких готелів на 40-50 місць, придатних як для клімато-фіто-грязетерапії, так і для проведення різних зустрічей та семінарів).
На користь туризму за останній період зявився лише регулярний авіарейс Чернівці-Київ-Чернівці.
Вперше за останні 5 років відновлено пасажирське авіасполучення між Чернівцями та Києвом. На перший відновлений рейс, який відбувся 3 липня, придбали квитки лише 12 пасажирів, нова ціна авіарейсу в 140 грн. встановлена в рамках запровадженого Міністерством транспорту України експерименту. Найближчим часом заплановано відновити пасажирське авіасполучення Чернівці-Одеса та Чернівці-Сімферополь. Крім цього, керівництво аеропорту до кінця літа планує запровадити чартерні авіарейси з Чернівців до Італії та Голландії.
Чернігівська областьЧернігів називають міні-Києвом за кількістю історичних та культових памяток, однак туристичний належний сервіс у цьому місті відсутній. Досі не налагоджено місця зупинки та відпочинку навіть для тих туристів, які приїздять на вихідні дні подивитися церкви та історичну частину міста. Готелі Чернігова класифікують не вище як двозіркові, однак усі вони мають проблеми із водопостачанням та опаленням. Наявні будинки відпочинку та пансіонати не відновлено.
Місцеві громадські організації вже рік виступають із пропозиціями проведення моніторингу туристичних можливостей Чернігова й області, а потім розподілити обовязки між місцевою владою та громадськими організаціями. Однак поки що ситуація залишається незмінною. Чернігів покладається на досвід Славутича і сподівається, що найближчим часом буде створено так зване “туристичне кільце” Київ-Славутич-Чернігів-Київ. Це дало би змогу Чернігову бодай розпочати відновлення туристичної галузі.