Методи підготовки речовини для проведення дослідів в експериментальній геохімії і петрології

Зважування шліху – перша операція при його обробці в лабораторії. Масу шліху, отриману після промивки стандартної проби піщано-глинистих порід, необхідно знати для розрахунку кількісного вмісту в ньому рудних мінералів.

Шліх зважується на технічних вагах із точністю до сотих грама. Маса шліху вказується на зовнішньому пакеті, в який упакований шліх.

Кожна фракція, яка виділяється при подальшій обробці шліху, також зважується, що необхідно для кількісного мінералогічного аналізу. [1]

1.1.2 Ситовий аналіз

Ціль ситового аналізу – розділення механічної суміші мінералів шліху різної розмірності на класи, однорідні за гранулометрією, що дозволяє здійснювати більш точну подальшу сепарацію.Ситовий аналіз необхідний при нерівномірному шліху, так як розділяти мінерали, які значно різняться за величиною зерен, дуже важко. У випадку дрібнозернистих, однорідних за розміром зерен шліхів ситовий аналіз в окремих випадках може не здійснюватися. При обробці нерівномірно зернистого шліху для виділення чистих за складом і однорідних за гранулометрією фракцій шліх просіюється через сита. Звичайно при шліхових аналізах достатній розсів на ситі 1 мм. У результаті цього від шліху відокремлюється крупнозерниста частина, кількість якої звичайно невелика, а головна маса шліху складається з рівномірно зернистого матеріалу. Виділена крупна фракція (+1 мм) представлена дрібними уламками порід, крупними зернами чи зростками мінералів. Вона зважується і упаковується в окремий пакет. Після закінчення мінералогічного аналізу всіх інших фракцій крупна фракція також проглядається під бінокуляром, так як і в ній можуть оказатися крупні зерна або зростки рудних мінералів, які потрібно врахувати при кількісному аналізі. Відсіяна рівномірно зерниста частина шліху (-1 мм) підвергається подальшій обробці. [1]

1.1.3 Відбір середньої проби

Середньою пробою шліху називається така проба, яка відображає середній якісний і кількісний мінералогічний склад початкової ваги проби. Вага шліху нерідко досягає значної величини. Обробляти всю таку пробу немає необхідності, так як це значно підвищує ціну обробки. Повна обробка здійснюється лише у виняткових випадках: при вирішенні спеціальних питань, пов’язаних з промисловим використанням шліху, або з проведенням досліджень. У тому випадку, коли початкова вага шліху менше 10 г, вся проба йде в обробку без скорочення.

Середня проба береться від однорідного за величиною зерен матеріалу. Чим більш неоднорідній за величиною матеріал, тим більша похибка у відборі середньої проби і у визначені мінералогічного складу шліху.

Перемішування при відборі середньої проби здійснюється способом кільця і конуса; скорочення досягається дільником Джонса або за способом кільця і конуса зі скороченням диску. [2]

Після скорочення шліху виділену з нього навіску для аналізу зважують і вагу її записують у журнал. Дублікат шліху зберігають на випадок необхідності проведення додаткових чи повторних досліджень. Подальше фракціонування здійснюється тільки у навісці для аналізу, з якої і виділяються для мінералогічного аналізу головні фракції. [1]

1.2 Магнітна сепарація шліхів

Як відомо, багато мінералів мають властивість намагнічуватися у магнітному полі. Вираженням магнітних властивостей мінералів являється інтенсивність їх намагнічування у магнітному полі або величина магнітної сприйнятливості — . За величиною магнітної сприйнятливості всі мінерали можна поділити на три групи: 1) діамагнітні — <1, відштовхуються магнітом, наприклад самородний вісмут; 2) парамагнітні — >1, проявляють свої магнітні властивості в сильних магнітних полях, наприклад піроксени, амфіболи; 3) феромагнітні —  дуже велика, наприклад магнетит, піротин.

На різних магнітних властивостях мінералів засновані різноманітні види магнітної сепарації шліхів. Феромагнітні мінерали відділяються за допомогою постійних магнітів, парамагнітні мінерали – у сильних магнітних полях електромагнітом. [1]

1.2.1 Сепарація постійними магнітами