Основні етапи розвитку емпіричної соціології
"Соціометрія, - говорив Морено, - вивчає індивідуумів саме в той момент, коли вони спокійно вступають у взаємні відносини, що ведуть до утворення групи". Важливим моментом теоретичних побудов Морено було положення про те, що через розкриття соціально-психічних механізмів у психічних структур співтовариств соціометрія одержує можливість установлення соціального контролю над поводженням особистостей і соціальних груп.Найважливішими інструментами соціометричного аналізу є соціометричні тести, соціоматриці і різного роду социаграмми, на яких у многой у базується соціометричний метод. Познайомимося ближче з використовуваними методами в соціометрії. Під соціометричним тестом у мікросоціології розуміється один із прийомів опитування людей, у ході якого виконується завдання стандартної форми, що дозволяє підучити як би "колективне самовираження опитуваних", тобто кількісно вимірні характеристики міжособистісних відносин у соціальній групі. Другим таким інструментом соціометрії вважається соціоматриця таблиця, у яку за допомогою графічних і числових позначень занесеться отримані в результаті досліджень дані, що характеризують систему взаємин людей у досліджуваній групі. Третій інструмент - соціограмми - дає відповідне графічне (схематичне) вираження соціальних відносин людей переважно в малих групах.
Поряд з ними в соціометрії широко використовуються різноманітні індекси, коефіцієнти й ін., що дозволяє дати кількісну характеристику досліджуваним явищам соціальної взаємодії.
Причиною суспільних змін, як вважав Морено, є взаємини індивідів, що складаються з особливих "мікроелементів", називаних "соціальними електронами", чи "телеелементами". За допомогою поняття "тілі" ("соціогравітаційний фактор") Морено намагався пояснити різні почуття, що виникають у процесі спілкування людний один з одним, і визначав його як найпростіші одиниці почуття, випромінювані людиною і спрямовані від індивіда до індивіда. Інтенсивне випромінювання "тепе" "зі знаком плюс", відповідно до тверджень Морено, викликає симпатію, а випромінювання "тепе" "зі знаком мінус" антипатію.
Мікросоціологія приділяє велику увагу аналізу кількісної сторони психологічних відносин людей, що визначаються социометристами в термінах байдужності, симпатії (притягання) і антипатії (відштовхування).
На думку Морено, що стало одним з фундаментальних положень соціометрії, соціальні процеси, що відбуваються в групі і суспільстві, можуть бути правильно зрозумілі лише з урахуванням існування мікро- і макроструктур. Під мікроструктурою він розумів сукупність психічних відносин людей, їхнього бажання, почуття, представлення і т.д., а під макроструктурою - просторове взаємоположення і взаємовідношення людей при виконанні ними виробничих функцій. Відповідно, соціальна напруженість і різний рід конфлікти можуть бути ліквідовані шляхом реорганізації макроструктури (перегрупування людей у просторі) таким чином, щоб у всіх випадках поруч виявлялися люди, що симпатизують один одному. Так Морено приший до одному з найбільш утопічних висновків своєї теорія - можливості "поліпшення" людських відносин у рамках будь-якої суспільної системи.
Серед інших законів, сформульованих Морено, особливою популярністю в ряді шкіл сучасної західної соціології користається так називаний "закон насичення". Відповідно до цього закону, подібно тому, як у хімічних розчинах існує осад, так у національних і міжнаціональних відносинах також існує подібна крапка, перевищення якої веде до "перенасичення", чи, до національних і расових конфліктів, ворожнечі і воїні.
У числі інших соціометричних законів Морено можна згадати соціогенетичний і социодинамический закони. Социогенетический закон констатував, що вищі форми будь-якої колективної організації розвиваються з найпростіших форм, а соціодинамічний закон затверджував, що людські прихильності усередині будь-якої групи розподіляються нерівномірно.
У зв'язку з формулюванням соціодинамічного закону Морено вказував, що велика частина емоційних потягів ("переваг") приходиться на деяких членів групи ("зірок"), у той час як більшість учасників се виявляються як би "емоційно знедоленими" (такі зараховувалися Морено в розряд "соціометричного пролетаріату").
Одним з найважливіших методів соціометрії Морено вважав залучення досліджуваних облич в активний терапевтичний процес, який іменував "психодрамою", метою якої як терапевтичного прийомі виступає надання особистості волі самовираження ос від напруженості сучасного реального життя. Створення соціометрії з'явилося одним з найбільш значимих досягнень соціології як науки за весь період її існування.
Концепція соціального обміну