Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації
Вирішити проблему - значить отримати нове знання або побу¬дувати теоретичну модель, яка б пояснювала те чи інше явище, вия¬вити фактори, які б дозволили вплинути на розвиток явищ у бажа¬ному напрямку.Замовлення соціологу частіше за все формулюється у вигляді про¬блемної ситуації, звертається увага на Існування якоїсь соціальної суперечності або становиться питання про незадовільний стан справ у тій чи іншій сфері виробництва, управлінні тощо. Соціологу не¬обхідно проблемну ситуацію сформулювати у вигляді проблеми, котру він буде досліджувати.
Після вибору виду соціологічного дослідження починається йо¬го підготовка. Даний етап передбачає розробку програми. Програма є обов'язковим вихідним документом будь-якого соціологічного дослідження, незалежно від того, чи є це дослідження теоретичним або прикладним. Програма, як правило, включає в себе наступні розділи: теоретичний (формулювання й обґрунтування проблеми, цілі, завдання, об'єкт та предмет дослідження, формулювання гіпо¬тез); методичний (обґрунтування вибірки, обґрунтування методів збору даних, методів обробки й аналізу даних); організаційний (робо¬чий план соціологічного дослідження, порядок дослідження підроз¬ділів, розподіл людських та фінансових ресурсів і т. ін.)
Розглянемо більш детально кожний з цих розділів. Почнемо з теоретичного. Важливим елементом тут виступає формулювання й обґрунтування проблеми соціологічного дослідження. Соціальна проблема означає, як уже відмічалося, стан «знання про незнання» певних сторін, кількісних та якісних змін, причин, інших характери¬стик явища чи процесу. Зокрема це може бути, наприклад, незнання певною мірою причин кризових явищ у суспільстві, повільного пе¬реходу економіки до ринку або причин нинішнього рівня життя ши¬роких народних мас в Україні тощо. При цьому важливо не допус¬кати постановки неактуальних проблем. Соціологічне дослідження повинно мати одну проблему. Інакше виникне зайва складність, знизиться якість результатів дослідження.
Не менш важливим елементом теоретичного розділу виступають цілі й завдання дослідження. Ціль дослідження визначає його теоре¬тичну або прикладну орієнтацію. Якщо цілі дослідження нечітко ви¬значені, то можуть виникнути труднощі при оцінці його результатів. Цілі дослідження можуть бути різними. Задачі дослідження являють собою змістовну, методичну й організаційну конкретизацію мети.
Ще один важливий елемент теоретичного розділу програми - визначення об'єкта та предмету соціологічного дослідження. Об'єк¬том є діяльність людей та умови, в яких вона здійснюється, предметом прийнято вважати ту сторону об'єкта, яку планується безпосе¬редньо вивчати. Одному і тому соціальному об'єкту можуть відпо¬відати декілька різних предметів дослідження (наприклад, щодо студентів вищого навчального закладу предметами дослідження мо¬жуть бути навчально-пізнавальна, наукова, громадсько-політична діяль¬ність студентської молоді, спілкування студентів, вільний час тощо).
Формулювання гіпотези - заключна частина теоретичної підго¬товки емпіричного соціологічного дослідження. Гіпотеза в соціо¬логічному дослідженні - це науково обґрунтована уява про струк¬туру соціальних об'єктів, характер елементів і зв'язків, які утворю¬ють ці об'єкти, про механізм їх функціонування й розвитку. Наукова гіпотеза може бути сформульована тільки в результаті попереднього аналізу досліджуваного об'єкта з урахуванням різноманітних соціальних фактів.
Гіпотези - це відправні моменти для дослідження, від них у прямій залежності знаходяться подальші етапи емпіричного соціо¬логічного дослідження. Слід підкреслити, що формулювання гіпотез - це не марні теоретичні вправи, а розробка логічних вузлових мо¬ментів для збору й аналізу емпіричних даних. Якщо дослідником були сформульовані гіпотези, то емпіричні дані використовуються для їх перевірки, підтвердження або спростування. Якщо ж гіпотез з самого початку не було, то різко падає науковий рівень соціо¬логічного дослідження, а його результати й узагальнення зводяться до опису процентних показників тих чи інших індикаторів і до до¬сить простих рекомендацій. Відповідно до висунутих гіпотез оби¬рається конкретний інструментарій дослідження, формулюються запитання. Важливо, щоб усі гіпотези мали необхідний інструмент для свого вирішення.
Поряд із теоретичним велике значення в дослідженні має мето¬дичний розділ програми, котрий включає в себе обґрунтування вибірки, обґрунтування методів збору даних, методи обробки й аналізу даних. Центральне значення в цьому розділі займає питання відбору одиниць аналізу. Об'єкт соціологічного дослідження може бути великим (тисячі, десятки, сотні тисяч людей; населення міста, регіону, працівники підприємств, установ і т. ін.), тому, наприклад, опитати всіх фізично неможливо. За таких умов, коли нараховується 500 і більше чоловік, застосовується вибірковий метод.
Іноді, коли об'єкт дослідження порівняно невеликий і соціолог має сили і можливості його вивчити, він може досліджувати його цілком. Тоді, говорять соціологи, об'єкт дослідження тотожний ге¬неральній сукупності. Генеральна сукупність - це сукупність усіх можливих соціальних об'єктів, яка належить вивченню у межах програми соціологічного дослідження.Але часто складне дослідження неможливе або в ньому просто немає необхідності. А тому для вирішення завдань дослідження здійснюється вибірка. Вибірка або вторинна сукупність - це части¬на об'єктів генеральної сукупності, яка відібрана за допомогою спеціальних прийомів для отримання інформації про всю сукупність у цілому. Число одиниць спостереження, що складає вибіркову сукупність, називається її обсягом (обсягом вибірки).